Штутгарт-Головний

Штутгарт-Головний (нім. Stuttgart Hauptbahnhof) — основна залізнична станція в місті Штутгарт, столиці землі Баден-Вюртемберг, на південному заході Німеччини. Це найбільша регіональна та міжміська залізнична станція у Штутгарті, головний вузол мережі Stuttgart S-Bahn, а також разом зі станцією на Шарлоттенплац є головним вузлом Stuttgart Stadtbahn. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. ^[1]

центральний вокзал, надземна станція, bahnhof (station), тупикова станція
Координати	48°47′02″ пн. ш. 9°10′54″ сх. д.
Власник	Deutsche Bahn
Оператор	DB InfraGO
Код Експрес-3	8029034
Мапа
на Вікісховищі

Розташована на північно-східному кінці Кенігштрассе, головної пішохідної зони центру міста, станція магістральної залізниці є кінцевою, тоді як підземні станції S-Bahn і Stadtbahn є транзитними станціями. Станція добре відома своєю 12-поверховою вежею з великою, що обертається та освітленою зіркою Mercedes-Benz на вершині; вежа та будівля вокзалу є пам'ятками міста.

Плани суперечливого проекту «Штутгарт 21» щодо перетворення кінцевої станції магістральної залізниці на підземну наскрізну станцію передбачають знесення бічних крил будівлі, а також ліквідацію платформ, колій і перону кінцевої станції. Запланована підземна прохідна станція розташована під кутом 90 градусів до поточної станції. Будівництво почалося у 2010 році і її планується завершити у 2025 році.

У листопаді 2009 року охоронці Міжнародної ради пам’яток і визначних місць номінували будівлю для включення до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, і противники проекту Штутгарт 21 використали цю нагоду, щоб закликати місто та Deutsche Bahn зупинити проект, який передбачає знесення частини комплексу за проектом Пауля Бонаца^[en].^[2]

Історія

Збір коштів для нової станції почався в 1914 році. Скляний дах платформи, який був у початковому плані, не було побудовано через затримки, спричинені Першою світовою війною. Станція була офіційно відкрита 21 жовтня 1922 року, хоча роботи були завершені лише в грудні 1927 року. Архітектором був Пауль Бонац. Усі 17 колій були електрифіковані в 1933 році. Станція зазнала значних пошкоджень під час Другої світової війни після того, як її бомбардували союзники.

Штутгарт 21

Станцію планується перетворити з кінцевої на підземну транзитну. Мета – скоротити час у дорозі та звільнити нові ділянки для будівельників у центрі міста.^[3] Станція зараз доступна лише для S-Bahn, це кінцева станція для міжміського сполучення. Плани побудувати повністю транзитну станцію виношували роками. Уряд країни, земля і Deutsche Bahn оголосили про схвалення планів 19 липня 2007 року. Кошторис у 2007 році становив близько 2,8 мільярда євро. У листопаді 2009 року оцінка ціни зросла до 4,5 млрд євро.^[4]

Будівництво почалося навесні 2010 року. Початкова дата завершення у 2019 році була перенесена на 2025 рік^[5].

Опис

Також біля вокзалу є депо Intercity-Express та InterCity, його також використовують поїзди Regionalbahn. У липні 2007 року новий поїзд TGV почав курсувати між Штутгартом і Парижем чотири рази на день. Поїздка займає 3 години 40 хвилин із максимальною швидкістю 320 км/год.

Станція відома своєю 12-поверховою вежею, увінчаною великим логотипом Mercedes-Benz, що обертається.

Трафік

Потяги далекого сполучення

Лінія	Маршрут	Інтервал
ICE11	Гамбург-Альтона – Берлін-Головний – Лейпциг-Головний – Ерфурт-Головний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Мангайм-Головний – Штутгарт-Головний – Ульм-Головний – Аугсбург-Головний – Мюнхен-Головний	що 2 години
	Вісбаден-Головний – Майнц-Головний – Мангайм – Штутгарт – Мюнхен	1 поїзд
ICE15	Штутгарт – Дармштадт-Головний – Франкфурт – Ерфурт – Галле-Головний – Берлін (прямує Франкфурт — Берлін як ICE-Sprinter)	1 поїзд в сб і нд
ICE22	(Кіль-Головний –) Гамбург-Головний – Ганновер-Головний – Аеропорт Франкфурт – Мангайм – Штутгарт	що 2 години
ICE26	Франкфурт – Гайдельберг – Файгінген-ан-дер-Енц-Головний – Штутгарт	1 поїзд ввечері
ICE42	Дортмунд-Головний – Дуйсбург-Головний – Кельн-Головний – Франкфуртський аеропорт – – Мангайм – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен	що 2 години
ICE45	Кельн – Вісбаден – Майнц – Мангайм – Гайдельберг-Головний – Штутгарт	1 пара поїздів
ICE47	Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Франкфуртський аеропорт – Мангайм – Штутгарт	індивідуальні послуги
ICE/TGV 83	Париж-Східний – Страсбург-Віль – Карлсруе-Головний – Штутгарт (– Ульм – Аугсбург – Мюнхен)	5 пар поїздів щодня
IC30	(Кіль-Головний –) Гамбург – Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Кобленц-Головний – Мангайм – Штутгарт	що 2 години
IC32	(Берлін – Ганновер –) Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Кобленц – Мангейм – Штутгарт (– Ульм – Ліндау-Інзель – Інсбрук-Головний /– Нюртінген – Ройтлінген-Головний – Тюбінген-Головний)1 потяг до Тюбінгена вранці та ввечері	Пн–Чт, Сб: 4 пари поїздів, Пт, Нд: 7 пар поїздів
IC60	Карлсруе – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен	що 2 години
IC61	Карлсруе – Пфорцгайм-Головний – Штутгарт – Ален-Головний – Нюрнберг-Головний (– Аугсбург – Мюнхен)	що 2 години один поїзд до ЛейпцигГоловний
IC62	Франкфурт – Дармштадт-Головний – Гайдельберг – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен – Зальцбург-Головний (– Клагенфурт-Головний / Грац-Головний)	4 пари поїздів
IC87	Штутгарт – Зінген – Цюрих-Головний	щогодини, що 2 години до Цюриха
ICE90	Франкфурт – Мангайм – Штутгарт – Ульм – Мюнхен – Зальцбург – Відень-Головний (– Будапешт-Келеті)| 2 пари поїздів у вихідні дні
FLX 10	Берлін-Головний – Берлін-Зюдкройц – Галле-на-Заале-Головний – Ерфурт-Головний – Гота – Айзенах – Фульда – Франкфурт-Південний – Дармштадт-Головний – Вайнгайм-Головний – Гайдельберг-Головний – Штутгарт	1–2 пари поїздів

Регіональні

Лінія	Маршрут	Інтервал
IRE1	Карлсруе-Головний – Пфорцгайм-Головний – Мюлакер – Файгінген-ан-дер-Енц-Головний – Штутгарт	Щогодини
	Карлсруе – Пфорцгайм – Мюлакер – Файгінген – Штутгарт – Шорндорф – Швабський Гмюнд (– Ален-Головний)	Що дві години [6]
IRE6	Штутгарт – Ройтлінген-Головний – Тюбінген-Головний – Гехінген – Альбштадт-Ебінген – Зігмарінген – Аулендорф	Що дві години (дистанції з Тюбінгена до Роттенбурга або Горба)
RE 5	Штутгарт – Есслінген-на-Некарі – Плохінген – Геппінген – Гайслінген-ан-дер-Штайге – Ульм-Головний – Біберах – Фрідріхсгафен-Штадт – Ліндау-Інсель	Щогодини
RE 6	Штутгарт – Есслінген – Плохінген – Вендлінген – Нюртінген – Метцинген (Ройтлінген) – Ройтлінген – Тюбінген	Щогодини (Щопівгодини у годину пік)
RE 8	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм-Біссінген – Гайльбронн – Бад-Фрідріхсгаль – Остербуркен – Лауда – Вюрцбург-Головний	Щогодини[7]
RE 10	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Гайльбронн	Щогодини[6][7]
RE 14a	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Ойтінген-ім-Гой – Горб-ам-Неккар – Роттвайль	Що дві години (курсує разом з RE14b до Ойтінген, де маршрути розгалужуються)
RE 14b	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Ойтінген – Фройденштадт-Головний	Що дві години (курсує разом з RE14а до Ойтінген, де маршрути розгалужуються)
RE 17b	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігхайм – Вайхінген – Мюлакер – Бреттен – Брухзаль – Гайдельберг-Головний	Що дві години (курсує по парних годинах разом з RB 17a до Мюлаккер, де маршрути розгалужуються)
RE 19	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайлдорф-Західний – Швабський Галль-Гессенталь (– Крайльсгайм)	Що дві години (до Крайльсгайма під час години-пік)
RE 87	Штутгарт – Беблінген – Горб – Ротвайль – Тутлінген – Зінген	Що дві години
	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Хорб – Ротвайль – Тутлінген – Зінген (– Констанц)	Що дві години
RE 90	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайльдорф-Західний – Швабський Галль-Гессенталь – Крайльсгайм – Ансбах – Нюрнберг-Головний	Що дві години[7]
RB 13	Штутгарт – Вайблінген – Шорндорф – Швабський Галль – Ален (– Ельванген – Крайльсгайм)	Що 30 хвилин (щогодини до Ельвангена, що 2 години до Крайльсхайма)
RB 16	Штутгарт – Есслінген – Плохінген – Геппінген – Гайслінген – Ульм	Погодинно (півгодини до Гайслінгена, щогодини до Ульма) [7][6] (+ додаткові поїзди в пік)
RB17a	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігхайм – Вайгінген – Мюлакер – Пфорцгайм (– Бад-Вільдбад/Вілфердінген-Зінген)	Щогодини (окремі поїзди до Бад-Вільдбада або Вільфердінген-Зінгена, курсують разом з RB 17b/c до Мюлакера, де маршрути розгалужуються, додаткові поїзди о 6:09/6:47, 16:15/16:48 та 17:14/ 17:47)
RB17c	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Вайгінген – Мюлакер – Бреттен – Брухзаль	Що дві години (курсує по непарних годинах разом з RB 17a до Мюлакер, де маршрути розгалужуються)
RB18	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Гайльбронн – Бад-Фрідріхсгаль – Остербуркен	Щогодини[7]
RB19	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайльдорф-Західний – (Швабський Галль-Хессенталь – Крайльсгайм)	Щогодини (тільки пн–пт у другій половині дня до Швабський Галль, окремі поїзди продовжують рух до Крайльсгайму)

S-Bahn

Лінія	Маршрут
S1	Кірхгайм-унтер-Тек – Плохінген – Есслінген-на-Некарі – Штутгарт-Некарпарк – Штутгарт-Бад-Каннштатт – Штутгарт-Головний – Штутгарт-Швабштрассе – Штутгарт-Файгінген – Штутгарт-Рор – Беблінген – Герренберг (додаткові поїзди в робочі дні між Есслінгеном і Швабштрассе або Беблінгеном.)
S11	Неккарпарк – Бад-Канстатт – Штутгарт-Головний – Швабштрасе – Файгінген – Рор – Беблінген – Герренберг
S2	Шорндорф – Вайнштадт – Вайблінген – Бад-Канстатт – Штутгарт-Головний – Швабштрасе – Файгінген – Рор – Аеропорт Штутгарт/Мессе – Фільдерштадт (додаткові поїзди в робочі дні між Шорндорфом і Файгінгеном.)
S3	Бакнанг – Вінненден – Вайблінген – Бад-Канстатт – Штутгарт-Головний – Файгінген – Рор – Аеропорт Штутгарт/Мессе (через відкриття нового виставкового центру потяги курсують до аеропорту у вихідні; пізно ввечері рух курсують лише до Файгінгену; додаткові поїзди в робочі дні між Бакнангом і Файгінгеном).
S4	Бакнанг – Марбах-ам-Неккар – Людвігсбург – Цуффенгаузен – Штутгарт-Головний – Швабштрассе
S5	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенгаузен – Лудвігсбург – Бітіггайм-Біссінген
S6	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенхаузен – Леонберг – Вайль-дер-Штадт
S60	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенгаузен – Леонберг – Реннінген – Магштадт – Майхінген – Зіндельфінген – Беблінген

Вантажні перевезення

Інтер'єр вокзалу у 2004

Вид на колії з вежі у 2005 році

Краєвид на станцію із заходу

Крім пасажирської станції, раніше була закрита і вже знесена вантажна станція і невелика маневрова станція, на якій була сортувальна гірка із залізничними гальмами. Вантажна станція використовувалася до 1980-х років.^[8] Пізніше вантажні перевезення було повністю перенесено на сортувальну станцію Корнвестгайм; рішення про переїзд було прийнято незалежно від проекту Штутгарт 21.^[9]

Штадтбан

Під Арнульф-Клетт-Плац (привокзальна площа), розташовано найбільший і найважливіший вузол штадтбану, що має такі маршрути::

Лінія	Маршрут
U5	Кіллесберг – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Лайнфельден
U6	Герлінген – Вайлімдорф – Фойербах – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Фазаненгоф
U7	Менхфельд – Цуффенгаузен – Штутгарт-Головний – Рубанк/Фернзетурм – Гоймаден – Остфільдерн-Неллінген
U29	Штутгарт-Головний – Фогельзанг – Ботнанг
U12	Ремзек – Гальшлаг – Будапестер-плац – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Дюрлеванг
U14	Мюльгаузен – Мюнстер – Штутгарт-Головний
U15	Штаммгайм – Цуффенгаузен – Прагзаттель – Штутгарт-Головний – Ойгенсплац – Рубанк/Фернсехтурм ( – Геймаден)

Крім того, у разі проведення заходів у НеккарПарк і Канстаттер-Вазен

Лінія	Маршрут
U11	Штутгарт-Головний – Гарлоттенплац-Мінеральбедер – Канстаттер-Вазен – НеккарПарк (Стадіон)

Примітки

1. "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]
2. Bonatzbau soll Weltkulturerbe werden. Stuttgarter Nachrichten (нім.). 11 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 серпня 2010. Процитовано 21 лютого 2012. [Архівовано 2010-08-08 у Wayback Machine.]
3. У Штутгарті тисячі людей протестували проти нового залізничного вокзалу 27 серпня 2010 року. Новини Yle. Процитовано 27.08.2010.
4. Bagger rücken im Februar an 23.11.2009. Stuttgarter Zeitung. Viitattu 27.8.2010. (saksaksi)
5. Projektstatus bahnprojekt-stuttgart-ulm.de. Arkistoitu 1.3.2020. Viitattu 19.5.2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 22 грудня 2022. [Архівовано 2020-03-01 у Wayback Machine.]
6. Fahrplanwechsel bringt deutliche Verbesserungen im regionalen Schienenverkehr (нім.). Ministerium für Verkehr Baden-Württemberg. 9 грудня 2019.
7. Neues zum Fahrplanwechsel. VVS.de. Verkehrs- und Tarifverbund Stuttgart. 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-29 у Wayback Machine.]
8. Das Europaviertel (нім.). Bahnprojekt Stuttgart-Ulm. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2018. [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
9. Planfeststellungsbeschluss nach § 18 Abs. 1 Allgemeines Eisenbahngesetz (AEG) für den Umbau des Bahnknotens Stuttgart "Projekt Stuttgart 21" Planfeststellungsabschnitt 1.1 (Talquerung mit neuem Hauptbahnhof) von Bahn-km – 0,4- 42,0 bis Bahn-km + 0,4+32,0 in Stuttgart (PDF) (нім.). Eisenbahn-Bundesamt Karlsruhe/Stuttgart. 18 січня 2005. Архів оригіналу (PDF; 2.3 MiB) за 16 жовтня 2012. Процитовано 17 червня 2018. [Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]