Шмульсон Ісроель Лейзерович

Шмульсон Ісрое́ль Ле́йзерович (16 (29) жовтня 1913, Умань, Київська губернія — 1974, Київ) — український радянський архітектор і реставратор. Член Спілки архітекторів УРСР з 1950 року. Автор ряду пам'ятників та меморіальних дощок^[1] у Києві.

Ісроель Лейзерович Шмульсон
Народження	16 (29) жовтня 1913 Умань, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	1974 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Севастополь, Летичів, Кротенки
Нагороди	Медаль «За взяття Відня» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «За визволення Праги»
Автограф
Шмульсон Ісроель Лейзерович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Умані у 1913 році. У 1922—1929 роках навчався у трудовій школі в Умані, в 1929—1930 роках працював на цукровому заводі в Уманському повіті. У 1930—1933 роки навчався в Уманському механічному технікумі, після закінчення якого переїхав до Києва, де в 1933—1935 роках працював на заводі імені Лепсе. У 1935 році поступив на архітектурний факультет Київського художнього інституту, який закінчив у 1941 році, диплом архітектора-художника. У 1939—1941 роках поєднував навчання з роботою помічника архітектора в архітектурно-проектній майстерні КХІ.

У липні 1941 року призваний в армію, у складі інженерно-саперної бригади брав участь у бойових діях Другої світової війни, Демобілізований в листопаді 1945 року у званні капітана інженерної служби. З 1946 року — автор-архітектор, архітектурно-проектні майстерні «Будмонумент», пізніше Республіканські науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду РМ УРСР (Андріївський узвіз, 23).

Нагороди

• Орден Червоної Зірки (1945),
• медалі:
  • «За відвагу» (1943),
  • «За взяття Відня»,
  • «За взяття Берліна»,
  • «За визволення Праги»,
  • «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,
  • ювілейні медалі.

Реалізовані проекти

Реставрації

• Будинок цивільного губернатора по вулиці Соборності, 38 у Полтаві. Відновлений і реконструйований в 1954—1956 рр. (у співавторстві з арх. В. Явніковим)^[2].
• Володимирський собор у Севастополі. Реставрація^[3][4][5][6].
• Храм на Братському кладовищі у Севастополі (1972 р.)^[7][8].
• Катерининська церква у Чернігові. Реставрація (1975—1980 роки)^[9].

Обеліски і пам'ятники

• Обеліск на місці переправи російських військ через р. Ворсклу з граніту. (1959) (у співавторстві з В. Пасічним)^[10].
• Бронзовий бюст на гранітному постаменті Віталію Примакову (1970; спільно з скульптором Ф. А. Коцюбинським, демонтований у 2016 році)^[11].
• Миколаївська церква-піраміда. Після руйнувань під час Другої світової війни проведена реставрація (1981, спільно з арх. В. І. Майко)^[12].
• Пам'ятник Устиму Кармалюку в Летичеві. (1974; спільно зі скульптором В. І. Знобою)^{[13][14][15][16]}.
• Обеліск на в'їзді в Кротенки в честь переправи військ Петра I через Ворсклу 20 червня 1709 року. (у співавторстві з В. Пасічним)^[17][18][19].
• Символічний гранітний надгробок Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у Суботові (1954)^[20].

Меморіальні дошки

• Меморіальна дошка на казарми Печерської фортеці «Тут знаходяться 3-й авіаційний парк, революційні солдати якого разом з робітниками „Арсеналу“ брали участь в жовтневих боях 1917 року за встановлення Радянської влади в м. Києві» (грудень 1952 року; не збереглася)
• Меморіальна дошка Миколі Стражеску з мармуру по вулиці Саксаганського, 75. (1954; з 1975 року — гранітна)
• Меморіальна дошка Миколі Стражеску з мармуру по Володимирській вулиці, 48-а (1954; з 1992 року бронзова)
• Меморіальна дошка на честь робітників «Південно-Російського машинобудівного заводу», які брали участь у повстанні саперів 1905 з бронзи по Жилянській вулиці, 87 (з 1955 року; спільно з арх. П. Є. Захарченком, горельєф скульптора І. Л. Корнілова)
• Меморіальна дошка Остапу Вишні в Києві з граніту, бронзи (1957); барельєф скульптора М. Д. Декерменджі.
• Меморіальна дошка Шолом-Алейхему з мармуру, вул. Шолом-Алейхема, 15. (1959)
• Меморіальна дошка з граніту та бронзи Олександру Копиленку по вул. Богдана Хмельницького, 68 (1959; барельєф скульптора М. К. Вронського)^[21]
• Меморіальна дошка Олександру Бойченку по вул. Михайла Грушевського, 9/2 (1959)
• Меморіальна дошка Євгенові Патону по вулиці Горького (нині вул. Антоновича), 69 (з 28 грудня 1953 року; в січні 1981 року замінена на іншу)
• Меморіальна дошка Степанові Васильченку з мармуру^[22]
• Меморіальна дошка письменниці Марку Вовчку (з 1958 року). У 1968 році втрачена.
• Меморіальна дошка Олександрові Шліхтеру по вулиці Рєпіна (нині Терещенківська вулиця), 5 (з 12 грудня 1959)
• Меморіальна дошка Миколі Крилову з мармуру по вулиці Леніна (нині вул. Богдана Хмельницького), 15. (1963)^[23]
• Меморіальна дошка Дмитрові Мануїльському по Інститутській вулиці, 20/8 (1964, демонтована)
• Меморіальна дошка Олександру Сороці з бронзи по вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 5 (з 20 травня 1970 року)^[24].
• Меморіальна дошка генералу Іванові Панфілову з мармуру по бульвару Лесі Українки, 25 (1959)^[25].

Зображення

• 
  Погруддя Віталія Примакова в Києві (демонтоване)
• 
  Меморіальна дошка Олександру Бойченку
• 
  Меморіальна дошка Дмитру Мануїльському (демонтована)

Примітки

1. Перелік меморіальник дощок І. Шмульсона у Києві. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 7 січня 2013.
2. Полтавщина: энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого. — К.: УЕ, 1992. — С. 791—792.(рос.)
3. Владимирский собор в Севастополе. Усыпальница адмиралов. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 23 грудня 2012.
4. Владимирский собор (усыпальница адмиралов)(рос.)
5. Скориков Ю. А.. Севастопольская крепость. Глава 5. Памятники героической обороны Севастополя (1854—1855 гг.)(рос.)
6. Самые выдающиеся постройки Севастополя 1787—1855 гг.^{[недоступне посилання з травня 2019]}(рос.)
7. Чтобы время не разрушило память. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2012.
8. Веникеев Е. В. Севастополь и его окрестности. — М.: Искусство, 1986. — С. 94-101.(рос.)
9. Основные достопримечательности(рос.)
10. Полтавщина: энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого. — К.: УЕ, 1992. — С. 793.(рос.)
11. Примакову В. М. памятник(рос.)
12. Николаевская церковь-пирамида [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.](рос.)
13. Летичев [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
14. Хмельницкая область [Архівовано 2011-11-09 у Wayback Machine.](рос.)
15. Памятник Кармалюку в Летичеве — конверт с фотографией памятника
16. Памятник Кармалюку в Летичеве — ещё конверт с фотографией памятника(рос.)
17. село Кротенки. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2012.
18. Обелиск на месте переправы. (1 фото)(рос.)
19. В Полтаве опять не рады переходу Петра І (фото)(рос.)
20. Ильинская церковь в селе Суботов(рос.)
21. Копыленко А. И. мемориальная доска(рос.)
22. Чи відбудеться друге повернення Степана Васильченка?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2012.
23. Крылову Н. М. мемориальная доска(рос.)
24. Киев: Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого — К.: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 518.(рос.)
25. Описание памятника(рос.)

Джерела

• Веникеев Е. В. Севастополь и его окрестности. — М.: Искусство, 1986. — 176 с.(рос.)
• Казармы Киево-Печерской цитадели(рос.)
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
• Филателия. Иудаика в филателии // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Шмульсон Исроель Лейзерович [Изоматериал]: лич. дело чл. СА УССР. — К.: [б. и.], 1950—1974. — 11 л. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: ф. 640, оп. 5, спр. 7. (рос.)
• Шмульсон Изя Лазаревич // Сайт «Подвиг народа». (рос.)