Шкрум Альона Іванівна

Альо́на Ів́анівна Шкр́ум (2 січня 1988(1988-01-02) , Київ ) — український політик, юрист, правозахисник, громадський діяч, Народний депутат України VIII і ІХ скликань від партії «Батьківщина», член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Шкрум Альона Іванівна
Народилася	2 січня 1988(1988-01-02) (37 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	адвокатка, політична діячка, громадська діячка
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна (2011), Кембриджський університет (2012) і Триніті-Голлd
Членство	ВРУ (2019) і ВРУ
Посада	народний депутат України і народний депутат України
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
У шлюбі з	Наталуха Дмитро Андрійович
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Батьківщина»	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина»	29 серпня 2019	—	3 грудня 2024
Картка на сайті Верховної Ради України

Освіта

2004–2010 — Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, Факультет міжнародного приватного права, юрист-міжнародник, перекладач-референт із французької мови з відзнакою.

2010–2011 — Університет Пантеон-Сорбонна Париж 1. Магістр з міжнародного економічного права, спеціаліст з права СОТ, комерційного і конкурентного права (захистила дисертацію французькою мовою). Була скарбничим Асоціації студентів міжнародного права Університету Сорбонни.^[1]

2011–2012 — Кембриджський університет, факультет права. Коледж Триніті-Голл^[en], Спеціаліст з міжнародного права, права інтелектуальної власності, правової філософії. Була членом Студентської ради коледжу.

Стипендіант Inner Temple^[en], стажувалася як помічник баристерів. Працювала в судовій системі Британії, брала участь у підготовці в Лондонському суді справ Бориса Березовського проти Романа Абрамовича та Олега Дерипаски проти Михайла Чорного^{[джерело?]}.

Професійний досвід

За фахом — юрист-міжнародник.

2008–2009 — молодший юрист в адвокатському об'єднанні «Волков, Козьяков та Партнери», Київ.

2010–2011 — юрист в асоціації адвокатів «Chevalier Pericard Connesson», Париж.

2012 — помічник адвокатів у асоціації «Inner Temple», помічник судді Пеґдена (Judge Pegden), Лондонського суду Southwark Crown Court^{[джерело?]}.

2013 — стажер в офісі депутата Палати громад Канадського парламенту Пітера Джуліана (Peter Julian) за Канадсько-Українською Парламентською Програмою (CUPP)^[2].

2014 — адвокаційний експерт в БФ «Право на захист», Київ, ця організація є партнером Управління верховного комісара ООН у справах біженців^{[джерело?]}.

Політична кар'єра

Народний депутат VIII скл.

2014 року обрана народним депутатом від партії «Батьківщина»^[3] (№ 5 у списку)^[4], потрапила до прохідного списку партії за відкритим конкурсом, як учасник ініціативи «Професійний уряд».

• Голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування^[5]
• Заступник члена Української частини Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС.
• Член комітету Міжпарламентського союзу з питань миру на міжнародної безпеки
• Співголова групи з міжпарламентських зв'язків із Францією, член груп зі зв'язків з США, Швецією, Британією, Туреччиною, Німеччиною та Мальтою.
• Член міжфракційних об'єднань «Єврооптимісти», «Рівні можливості», «Без ярликів».

Народний депутат IX скл.

2019 року обрана народним депутатом від партії «Батьківщина» (№ 22 у списку).

• Вересень 2019 — липень 2020 — член Комітету з питань організації державної влади, місцевого  самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
• З липня 2020 — член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
• Член слідчої комісії для контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017—2018 років
• Член Координаційної ради Кабміну з питань реформи державного управління.
• Член бюро Комітету з питань миру та міжнародної безпеки Міжпарламентського Союзу.
• Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Францією, секретар груп зі зв'язків з Японією та Британією, член груп із зв'язків з Канадою, Австралією, Сінгапуром та Литвою.
• Член міжфракційних об'єднань «Гуманна країна»^[6], «Рівні можливості», «Без ярликів».

У грудні 2024 року Шкрум подала заяву про складення депутатських повноважень^[7].

Після повномасштабного вторгнення Росії до України

Член парламентських делегацій:

1. Великої Британії (зустрічі з Прем'єр-міністром Британії Борисом Джонсоном та іншими британськими політиками) 
2. Франції (зустрічі з Президентом Франції Емманюелем Макроном, Головою Сенату Франції Жераром Ларше, мером міста Париж Анн Ідальго; участь у засідання Асамблеї країн Франкофонії).
3. Європарламенту в Брюсселі (зустріч із Президенткою Європарламенту Робертою Мецолою, Головою Комітету з прав жінок та гендерної рівності Європарламенту Робертом Бедронєм, спеціальною представницею Генсекретаря НАТО з питань жінок, миру та безпеки Іреною Феллін та іншими).
4. Всесвітнього економічного форуму в Давосі (виступи у 3 панелях, 1 круглому-столі, 2 закритих заходах, 1 спеціальній дискусії в Українському домі; окремі зустрічі з Президентом Латвії Егілсом Левітсом, прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем та іншими).
5. Міжпарламентського Союзу: під час 145-ї Асамблеї організації в Руанді в жовтні 2022 року брала участь в підготовці фінальної резолюції, що засуджує російську агресію проти України; прийняла нагороду Міжпарламентського Союзу для народних депутатів та президії Верховної Ради;^[8] під час 146-ї Асамблеї в Бахрейні в березні 2023 року взяла участь у низці зустрічей з державами Глобального Півдня та була одним з організаторів заходу щодо розмінування територій України, участь у якому взяли 25 країн; тоді ж було ухвалено резолюцію щодо захисту цивільного населення в умовах гуманітарної катастрофи в Україні.^[9]

Позиція під час війни:

• Одна з активістів руху #UnrussiaUN та петиції «Геть РФ із ООН», спрямованих на позбавлення РФ членства в ООН, яке є нелегетимним з огляду на війну Росії проти України (згідно з статею 4 Статуту ООН) та відсутності процедури вступу країни до організації після розпаду СРСР. Свою позицію висловила в статті в американському журналі TIME, зокрема, зауваживши, що «без відновлення верховенства права, ООН просто повторить долю Ліги Націй, яка зникла як суб'єкт, коли не відреагувала на вторгнення Третього Рейху в Польщу в 1939 році».^[10] Також до виключення Росії з ООН закликала у статті, що була опублікована в британському часописі The Scotsman.^[11]
• Брала активну участь в кампанії #bloodytrade, адресованому західним компаніям, що не вийшли з російського ринку після початку повномасштабної війни проти України. Одним із досягнень стало закриття магазинів Decathlon в Росії, у той же час компанії Auchan і Leroy Merlin відмовились покинути РФ. Крім цього, значну увагу приділено питанню невключення російської державної компанії-виробника алмазів АЛРОСА у пакети санкцій Європейського Союзу проти Росії 8 разів поспіль.^[12]
• Стала одним із ініціаторів всесвітньої акції LightUpUkraine, що була проведена 21 грудня 2022 року в низці країн, під час якої було вимкнуто світло на одну годину на святкових локаціях, державних установах, магазинах та оселях звичайних громадян у знак солідарності з українцями, що страждають від російських ударів по критичній інфраструктурі. Акція мала на меті зібрати 10 мільйонів доларів на електрогенератори для українських лікарень.^[13]

Громадська діяльність

• Співзасновник Клубу Випускників Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Ардеа Альба», який об'єднує і організовує масові зустрічі випускників Інституту різних спеціальностей і років випуску, таких як Василь Горбаль, Володимир Огризко, Грігол Катамадзе, Борис Тарасюк, Володимир Василенко, Міхеїл Саакашвілі.
• Директор аналітичного центру «Україна-2020», який об'єднав під час Євромайдану українців-випускників Оксфорда і Кембриджа для написання стратегії реформ в Україні й розробки законопроєктів. Окрім роботи над законопроєктами та роботи учасників Центру в експертних радах та громадських радах міністерств, експерти та студенти вели блог «Україна-2020» у вільній формі «політичних теревеньок».
• Член громадської організації «Профешенал Гавермент», яка об'єднує українців-випускників провідних університетів світу задля підвищення якості урядування та створенню в Україні найкращого уряду в світі.
• У червні 2019 року із колегами-депутатами та РПР і ЦППР виграли справу у Конституційному Суді України щодо незаконного обов'язкового декларування для громадських активістів.
• Член Наглядової Ради Громадського об'єднання «Україна 2030».  
• Засновниця громадського об'єднання «Кембриджська спільнота України».

Нагороди і відзнаки

• 2016 рік — отримала нагороду від видання Kyiv Post «Top 30 under 30».^[14]
• 2016 рік — нагороджена Грамотою Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у реформування місцевого самоврядування.
• 2018 рік — журнал «Новое время» — включив депутатку у «Топ-100 успішних жінок України».^[15]
• За даними Руху Чесно у 2019 році — увійшла в топ-25 найдоброчесніших депутатів Верховної Ради України 8-го скликання.^[16]

Родина

• Чоловік — Наталуха Дмитро Андрійович — народний депутат України IX скл., партія «Слуга народу».
• Батько — Шкрум Іван Петрович — юрист, практикуючий адвокат.
• Мати — Шкрум Тетяна Семенівна — викладач, кандидат юридичних наук.