Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шимон Каташек (пол. Szymon Kataszek; 4 липня 1898, Варшава, Російська імперія — 22 травня 1943, Варшава, Генеральна губернія) — польський композитор, піаніст, аранжувальник, джазмен, піонер польського джазу[2].
| Шимон Каташек | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 липня 1898 |
| Місце народження | Варшава, Російська імперія |
| Дата смерті | 22 травня 1943 (44 роки) |
| Місце смерті | Павяк (в'язниця), Варшава[1] |
| Громадянство | Республіка Польща |
| Професії | джазмен, композитор, піаніст, диригент |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | джаз, популярна музика і club/dance musicd |
 Файли у Вікісховищі | |
У 1910—1914 році навчався грі на фортепіано у варшавській консерваторії, але повний курс не закінчив. Під час навчання познайомився зі Зигмунтом Карасинським. Створив з ним дует, який спочатку виступав у варшавських кінотеатрах, потім давав виїзні концерти у Берліні та Парижі[2].
Під час Першої світової війни добровольцем вступив до польської військової організації, потім у Легіони польські. Через малолітній вік був відрахований з армії у 1915 році. Став заробляти тапером. Після окупації німцями Варшави у серпні 1915 року працював ресторанним музикантом. Після закінчення війни працював музикантом у Варшавському міському оркестрі, потім брав участь у боях під час радянсько-польської війни 1920—1921 років. Після закінчення війни у пошуках роботи переїхав до Вільного міста Данциг, потім до Берліна, звідки досить швидко повернувся до Польщі[2].
У 1922 році почав виступати у варшавському кафе-кабаре «Зем'янська». 29 листопада 1922 року почав виступати в джазовому квінтеті Зигмунта Карасинського у ресторані «Оаза». У середині 1924 року з цим квінтетом випустив перші платівки у видавництві Syrenie Record. У цей час видав перші власні твори. Спочатку гурт грав на дансингах у Театрі Сирена, потім під назвою «Jazz d'Or» у диксилендах у варшавських театрах-ревю «Морське Око», «Веселий Вечір» та «Перське Око», а також у Варшавській опері[2].
У 1925 році гурт переїхав до Кракова, де став виступати під назвою «Оркестр Карасинського та Каташека». У 1925—1926 роках гурт базувався у Кракові, виїжджаючи на джазові ревю до інших міст і курортів Польщі. З цим оркестром Каташек акомпанував у театральних ревю, розважальних закладах Кракова, Данцига, Сопота, у літні періоди на курортах. Часто виступали у «Будинку здоров'я» у Криниці. У 1928 році виступав у Трускавці[2].
У 1928 році, після концерту у Лодзінській філармонії, оркестр запросили для виступів як представника польської розважальної музики на Познанському міжнародному ярмарку 1928/29. Оркестр виступав у виставковому павільйоні-дансингу фірми Гартвіга та Канторовича. Був першим польським оркестром, який пропагував диксиленд і чиказький стиль джазу. Їх запрошували для виступів на приватних раутах, карнавальних вечорах, у будинках відомих сімейств Радзивілів, Потоцьких тощо. Також виступали на прийомах у посольствах, дипломатичних прийомах, казино[2].
У 1930 році поставив разом з оркестром музичне танцювально-комічне шоу у Café George у Варшаві. У 1931 році створив низку творів для соліста Адама Вінського (Астона) на замовлення варшавської філії видавництва Columbia. Виступав у радіопередачах, які пропагували польську літературу. У 1934 році за контрактом з видавництвом Lonora записали кілька танцювальних творів[2].
У 1930-х роках був директором музичної агенції при Громадському посередницькому бюро Профспілки музикантів Польської Республіки. Також був одним з найстаріших членів Артистичного товариства «ZAiKS»[3].
У 1935 році оркестр вирушив у річне турне Європою та Близьким Сходом. Каташек, разом з Карасинським й оркестром з 12 виконавців, виїхав до Палестини. З початку березня проходили концерти спеціально створеної програми музичного ревю у Тель-Авіві. Потім пройшли виступи у Єгипті, Сирії, Дамаску, Лівані, Індії, Румунії, Болгарії та Греції. Турне отримало численні захоплені відгуки у світовій пресі, які підкреслювали польськість оркестру та його репертуару. Наприкінці 1936 року виступали на новорічному балу у закопанській «Ящірці». У час, що залишився до Другої світової війни, виступав у танцювальних залах «Tabarin» (Лодзь), «Bagatel» і «Casino de Paris» (обидва Львів), «Cyganeriya» (Краків). Грав на балах «Пані вдома», «Політехніка своїй Варшаві», «Грузинський бал»[2].
У 1938 році Каташек організував у Варшаві Великий фестиваль легкої музики, участь в якому взяли десять найвідоміших польських джазових оркестрів, які налічували 80 музикантів[3].
Початок Другої світової війни Каташек зустрів у Львові. Після приєднання Західної України до СРСР керував розважальною програмою у клубі «Imperial». Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Каташек не зміг евакуюватися на схід і повернувся до Варшави. Там його заарештували й ув'язнили у Варшавське гетто, де диригував оркестром при Службі дотримання порядку, який складався з 30 музикантів[2]. Коли почалося висилання ув'язнених гетто до Белжеця та Треблінки, Каташек втік до Львова, де ховався на «арійській» стороні міста. Був упізнаний одним з офіцерів СС, який раніше служив у Варшавському гетто, і був ув'язнений до варшавської в'язниці Павяк. Розстріляно під час однієї з розправ ув'язнених Павяка[4][5].
Автор музики перших польських чарльстонів, фокстротів, шиммі-фоксів, вальс-бостонів, слоуфоксів[3].
У 1931 році написав музику до фільму Юліуша Гардана «Серце на вулиці» (пол. Serce na ulicy)[6][7]. Бостон із цього фільму став шлягером[2].
У 1931 році у співавторстві з Тадеушем Горжинським написав пісні та музику до фільму Олександра Форда «Легіон вулиці» (пол. Legion ulicy)[8][9].
У 1932 році написав у співавторстві із Зигмунтом Карасинським музику до пригодницького фільму Вацлава Серафіновича «Остання витівка» (пол. Ostatnia eskapada)[10][11].
У 1933 році написав у співавторстві із Зигмунтом Карасинським музику до першої польської музичної кіно оперети Мечислава Кравіча та Януша Варнецького «Кожен може кохати» (пол. Każdemu wolno kochać)[12][13].
Написане ним у 1932 році танго «Czemuś o mnie zapomniał» отримало першу нагороду на музичному конкурсі, організованому в театрі «Morskie Oko» фірмою «Syrene Record» та Спілкою сценічних авторів і композиторів[2].
У 1931 році він виступав як диригент оркестру 1-го полку шеволеджерів при виконанні створеного ним на честь генерала Болеслава Веняви-Длугошовського «Великого маршу»[2].
Його пісні виконували, серед інших, такі відомі артисти, як-от: Адам Астон, хор «Дана», Мечислав Фогг, Адольф Димша, Люцина Мессаль, Нора Ней, Зула Погоржельська, Міра Зіміньська й інші[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
