Шверін
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Швері́н, Звірин, Зверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín; серб. Шверин; ниж.-нім. Swerin; лат. Zuarina, Suerinum, Squirsina; нім. Schwerin) — місто в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія.
Шверін Schwerin | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Шверінський замок | |||||||
Основні дані | |||||||
53°37′44″ пн. ш. 11°24′54″ сх. д. | |||||||
Країна | Німеччина | ||||||
Регіон | Мекленбург-Передня Померанія | ||||||
Столиця для | Мекленбург-Передня Померанія | ||||||
Межує з
| |||||||
Поділ |
| ||||||
Засновано | 1160 | ||||||
Площа | 130,46 км² | ||||||
Населення | 95 609 (31 грудня 2020[1]) | ||||||
· густота | 730 осіб/км² | ||||||
Висота НРМ | 38 м | ||||||
Водойма | Шверінське озеро, Burgseed, Fauler Seed, Grimkeseed, Heidenseed, Große Karausched, Lankower Seed, Medeweger Seed, Neumühler Seed, Ostorfer Seed, Pfaffenteichd, Ziegelseed, Aubachd, Störd | ||||||
Міста-побратими | Таллінн (11 серпня 1993)[2], Вупперталь (9 лютого 1987)[3][4], Вааса (червень 1970)[5], Реджо-нель-Емілія (14 квітня 1966)[6][7], Оденсе (листопад 1995)[8], Піла (24 травня 1996)[9], Векше (комуна) (5 грудня 1999)[10] | ||||||
Телефонний код | (+49) 385 | ||||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||||
Номери автомобілів | SN | ||||||
GeoNames | 2834281 | ||||||
OSM | r62685 ·R | ||||||
Поштові індекси | 19053, 19055, 19057, 19059, 19061, 19063 | ||||||
Міська влада | |||||||
Адреса |
Am Packhof 2-6 19053 Schwerin | ||||||
Мер міста | Ангеліка Грамков (нім. Angelika Gramkow)(Ліві) | ||||||
Вебсайт | www.schwerin.de | ||||||
Мапа | |||||||
| |||||||
| |||||||
Шверін у Вікісховищі |
Місто розташоване серед системи озер та ставків, головним із яких є Шверінське озеро.
Як свідчить хроніка міста Мерзебурга (Thietmars von Merseburg), Шверін виник поблизу зруйнованого 1018 року слов'янського (ободритського) укріплення Зверін (Zuarin, в.-луж. Zwěrin) у 1160 році за велінням Генріха Льва, ставши при цьому першим містом на відвойованій у слов'ян території.
Протягом 1167—1648 років місто було резиденцією єпископа та духовним осередком усього регіону.
У 1358 році герцог Мекленбурга Альбрехт Другий отримав у спадок місто, що мало право бути місцем резиденції графа й оселився в за́мку, який за виключенням двох перерв, правив за місце перебування герцогів Мекленбурзьких аж до 1918 року. Так, у 1628—1631 роки герцоги були змушені покинути свій родовий замок у покарання за їхні союзницькі відносини з Данією, а в 1756—1837 роки їхня резиденція містилася в Людвігслюсті.
У XVI столітті місто було відоме як «Північна Флоренція».
З 1701 року Шверін був столицею Мекленбург-Шверінського герцогства, яке 1815 року отримало статус великого герцогства
Шверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті.
Сучасний вигляд замок отримав у 1845—1857 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, уже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і у Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм.
За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янського князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу.
26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію.
Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом.
У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу у Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції.
Палацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році.
На території Парку:
Будівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами.
Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877—1882). Музейне зібрання було розширено в 1901—1902 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна.
Шверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер.
Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 1883—1885 роках у стилі неоренесансу.
Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці.
1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.