Шведська Сонячна система

Шведська Сонячна система — найточніша і найбільша у світі модель Сонячної системи.^[1] Всі об'єкти Сонячної системи та відстані між ними подані у масштабі 1:20 000 000. Модель займає територію всієї Швеції. Проект започаткований у 1989 році шведськими вченими — фізиком Нільсом Бреннінгом та астрономом Йоста Гамом. Спонсорами створення моделі були Служба з роботи з туристами Стокгольму, а також низка музеїв, театрів та наукових установ.

Комета Свіфта—Туттля

Комета Галлея

Земля, Ерос, Салтіс, Марс,
Сонце, Меркурій, Венера

Сатурн, 5025PL
    Юпітер

Уран

Нептун

Плутон і Харон

Іксіон

Ерида

Седна

Межа геліосфери

Шведська Сонячна система

Центром моделі є арена Еріксон Глоб — найбільша у світі сферична будівля, яка розташована у Стокгольмі. Арена у моделі зображує Сонце, а її розмір (110 м) прийнятий за діаметр Сонця з короною. Згідно з розмірами арени пропорційно розраховувалися розміри інших об'єктів та відстані до них. До 1998 року було встановлено більшість планет. Крім Сонця і планет в інсталяції також присутні деякі супутники планет, карликові планети, комети, астероїди, транснептунові об'єкти і межа геліосфери.^[2]. Останній об'єкт — астероїд 4 Веста, встановлений 6 серпня 2017 року.

Таблиця

Сортування — за віддаленістю від Сонця

Об'єкт	Відстань від Еріксон Глоб	Розміри (діаметр)	Фото	Місцезнаходження	Дата встановлення	Коментарі
Сонце	—	71 м (диск) 110 м (включаючи корону)		Стокгольм 59°17′36.8″ пн. ш. 18°4′59.65″ сх. д.	19 лютого 1989	Для дотримання масштабу куля будівлі прийнятий за діаметр Сонця з короною.
Меркурій	2,9 км	25 см		Міський музей Стокгольма[2] 59°19′11″ пн. ш. 18°4′16″ сх. д.	1998
Венера	5,5 км	62 см		Стокгольм, Королівський технологічний інститут 59°21′10.38″ пн. ш. 18°3′30.78″ сх. д.	8 червня 2004	Модель Венери була створена американцем Деніелом Оберті і розміщена в експозиції у день проходження Венери по диску Сонця. 11 червня 2011 року куля впала і розбилася. Копія Венери була виставлена ​​тільки після жовтня 2012 року.
Земля і Місяць	7,6 км	65 см і 18 см		Стокгольм, Шведський музей природознавства, планетарій Cosmonova[2] 59°22′7.7″ пн. ш. 18°3′16″ сх. д. 59°22′8″ пн. ш. 18°3′15.7″ сх. д.	до 2000	Для дотримання масштабу кулька Місяця знаходиться в сусідньому залі музею.
Марс	11,6 км	35 см		Торговий центр Mörby centrum[2], община Дандерид 59°23′54″ пн. ш. 18°2′11.3″ сх. д.	до 2000	Куля зроблена з міді фінським художником Гейккі Гапаненом. На моделі зображені позначення декількох хімічних елементів, найпоширеніших на цій планеті.
(433) Ерос	11,7 км	2 мм х 0,7 мм х 0,7 мм		Стокгольм, школа общини Дандерид 59°23′38″ пн. ш. 18°2′41″ сх. д.	14 лютого	Зроблено із золота до Дня Святого Валентина. Має об'єм 0,98 мм³.
36614 Салтіс	11,7 км	<1 мм		Стокгольм, школа общини Сальтшебаден, поблизу Стокгольмської обсерваторії 59°16′21″ пн. ш. 18°18′17″ сх. д.	14 січня 2010	Астероїд виявлений 2000 року з цієї обсерваторії.
4 Веста	16,4 км	2,6 см		Гімназія у місті Тебю 59°26′24″ пн. ш. 18°03′47.16″ сх. д.	06 вересня 2017[3]
Юпітер	40 км	7,2 м		Центр кільцевого перехрестя в аеропорті Стокгольм-Арланда, Мерста. 59°38′58.52″ пн. ш. 17°55′50.38″ сх. д.	до 2000	Двовимірна конструкція, яка використовується для квіткової декорації проте в майбутньому тут планують побудувати нову тривимірну модель[2].
306367 Нут	60 км	0,2 мм		Парк в общині Алсіке 59°43′14″ пн. ш. 17°48′11.5″ сх. д.	до 2000	Крихітна точка, яка нанесена на карту Сонячної системи, що розташована серед скульптур на космічну тематику.
Сатурн	73 км	6,1 м		Уппсала, площа Цельсія 59°51′34″ пн. ш. 17°38′14″ сх. д.	13 червня 2009[4]	Об'єкт, що є двовимірним зображенням планети, розташований неподалік старовинної обсерваторії Андерса Цельсія в центрі міста. Композиція відкрита в Міжнародний рік астрономії. Кілька шкіл Уппсали створили «супутники Сатурна», які претендують на включення до складу загальної «Сонячної системи»[5].
Уран	124 км	2,6 м		Уппланд, община Левстабрук	жовтень 2012[6]	Раніше скульптура була встановлена ​​в парку Фурувікс[2] в точці 60°24′31″ пн. ш. 17°52′36.5″ сх. д., мала діаметр 2,6 м, відстань від «Сонця» становила 124 км; проте вона була знищена вандалами[7].
Комета Галлея	204 км			Науковий центр Балтазара, місто Шевде 58°23′14″ пн. ш. 13°51′11″ сх. д.	16 грудня 2009	Фактично створені чотири «комети». Три, що представляють собою малюнки школярів, знаходяться на вулиці; четверта, створена за допомогою лазера і хмари газу, знаходиться всередині.
Нептун	229 км	2,5 м		Парк міста Седергамн 61°18′8″ пн. ш. 17°3′20.5″ сх. д.	29 жовтня 1998[8]	Місцезнаходження Нептуна було вибрано в зв'язку з тим, що основними заняттями жителів Седергамн здавна були рибальство і мореплавство, яким протегує бог морів Нептун. Модель зроблена з акрилової фарби і вночі сяє синім кольором і вночі підсвічується зсередини блакитним світлом.
Плутон і Харон	300 км	12 см і 6 см		Селище Дельсбу 61°47′49.5″ пн. ш. 16°33′0.5″ сх. д.	до 2000	Обидві кулі розташовані на березі найпівденнішого з озер Деллен. Ці озера з'явилися в результаті зіткнення великого метеорита із Землею близько 90 мільйонів років тому. Кулі спочивають на підставках, виконаних у вигляді надгробків[2] (як відомо, Плутон — божество смерті), які зроблені з рідкісного мінералу делленіт, що видобувається тільки в цьому районі.
28978 Іксіон	360 км	6,5 см		Науковий центр Технікус, місто Гернесанд 62°37′49.7″ пн. ш. 17°56′12″ сх. д.	18 квітня 2002
Комета Свіфта-Туттля	390 км	<1 см		Науковий центр Креатівум, місто Карлсгамн 56°11′39″ пн. ш. 14°51′9″ сх. д.
Ерида	510 км	13 см		Бізнес-парк Уместан, місто Умео 63°50′11.8″ пн. ш. 20°15′45.5″ сх. д.	6 грудня 2007	Позолочена кулька на честь міфу про яблуко розбрату: саме Ерида кинула на весіллі царя Фессалії Пелея і богині Фетіди в середині залу золоте яблуко Гесперид з написом «найкрасивішій», що породило суперечку богинь Афродіти, Афіни і Гери, кому з них воно призначалося, що в підсумку призвело до Троянсьої війни.
90377 Седна	810 км	10 см		Науковий центр Текнікенс-Гус, місто Лулео[9] 65°36′59.5″ пн. ш. 22°8′6″ сх. д.	8 грудня 2005
Межа геліосфери	950 км	п'єдестал і табличка		Шведський інститут космічної фізики, місто Кіруна 67°50′27″ пн. ш. 20°24′34.5″ сх. д.		Перед входом до інституту встановлені п'єдестал і відповідна інформаційна табличка, але власне об'єкта, який би символізував кордон геліосфери, поки що не встановлено.

Примітки

1. Крейг Глендей (2014 року, ред.): Guinness World Records 2015 , sid. 24. [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] перевірено 16 травня 2016 (англ.)
2. Tours of Model Solar Systems — Sweden Solar System July 14, 15, 17, 2000 [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті internal.psychology.illinois.edu
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
4. Gå på Saturnus i Uppsala, upplev solen bortom molnen i Dalarna [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.) на сайті popularastronomi.se , 12 червня 2009
5. Pressmeddelande Saturnus i Uppsala! [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті space.irfu.se
6. Larsgöran Svensson. Uranus landade i Lövsta [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті arbetarbladet.se, 14 жовтня 2012
7. Uranus kan placeras i Lövstabruk [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті unt.se , 22 березня 2012
8. Neptunus i Söderhamn [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті hjalm.org
9. Luleå är Sedna [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті kuriren.nu , 17 листопада 2005

Посилання

• Sweden Solar System's webpage [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.]