Loading AI tools
політик (1852-1894) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
Сергій Володимирович Шаховський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1852 | |||
Помер | 12 жовтня 1894 Таллін | |||
Поховання | Монастир Куремяе | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | політик | |||
Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd | |||
Рід | House of Shakhovskoyd | |||
Батько | Vladimir Lvovich Shakhovskoyd | |||
Мати | Q106956935? | |||
У шлюбі з | Yelizaveta Milyutinad | |||
| ||||
Шаховський Сергій Володимирович у Вікісховищі | ||||
Сергій Володимирович Шаховський (1852, Москва — 12.10.1894, Таллін) — російський державний в Естонії та Україні, громадський діяч шовіністичного московитського напрямку. Дійсний статський радник, губернатор Чернігівської губернії (1883-1885) та Естляндської губернії, де здійснював активну політику московщення.
Князь Сергій Володимирович Шаховський був не єдиним в сім'ї, його молодшим братом був князь Микола Володимирович Шаховськой, що став також чиновником.
16 серпня 1881 князь С. В. був призначений виконуючим обов'язки (і. д.) губернатора м. Чернігів. У зв'язку з відвідуванням Чернігівськой чоловічій гімназії про нього збереглася згадка: «27 травня 1881 Чернігівську гімназію відвідав і. д. Чернігівського губернатора князь Шаховський».
З 15 травня 1883 по 4 квітня 1885 року — губернатор м. Чернігів.
У 1885 році князь Сергій Володимирович Шаховський був призначений губернатором Естляндії. Особливу увагу приділяв духовному житті населення, при ньому почалося будівництво нових православних храмів.
Зі спогадів С. І. Уманець [2] :
Відпустка князь із дружиною княгинею Єлизаветою Дмитрівною Шаховською, до шлюбу Мілютіною (1844–1939) іноді проводив в Криму в Сімеїз в маєтку свого тестя графа Д. А. Мілютіна.
*) Княгиня Є. Д. Шаховська зверталася до багатьох людей з проханнями, з листами … Відомо, зокрема, що в 1888 році княгиня Є. Д. Шаховська листувалася з питань улаштування православ'я в Естонії зі святим праведним Іоанном Кронштадтський, який прислав їй своє благословення і 200 рублів для Пюхтіцкого монастиря і на просвітницькі цілі.
Ось що вона писала[3]:
(Далі княгиня описує проблеми, пов'язані з пристроєм храму на Пюхтіцьцій горі в цій місцевості.)
В архіві збереглася копія відповіді Єлизаветі Дмитрівні отця Іоанна від 26 вересня 1888 року:
Турбота про болящих і стражденних була постійною турботою ігумені та попечителькою обителі княгині Єлизавети Шаховської. Ось що пише княгиня Шаховська юристу Ф. Н. Плевако:
Свої останні роки вона провела в маленькому будиночку поблизу Пюхтіцького монастиря, де й померла в 1939 році. Похована в Пюхтіцькому монастирі.
"... Энергия въ работе безъ откладывания «въ долгий ящикъ» была отличительной, субъективной чертой князя, умевшаго при этомъ съ удивительной верностью сразу различать, что въ деле существенно важно и что неважно, за что надо приняться поскорее и что можетъ подождать. Эту-же энергию, скорость и готовность къ работе князь умелъ вселять и въ окружавшихъ его лицъ, которыхъ вдохновлялъ собственнымъ примеромъ, работая почти безъ передышки весь день. Вставая очень рано, князь занимался и принималъ просителей до завтрака, затемъ уезжалъ по деламъ или председательствовалъ въ очередныхъ заседанияхъ, где всегда являлся вполне хозяиномъ своего дела, такъ какъ постоянно въ совершенстве зналъ разсматриваемые вопросы и всю предыдущую по немъ переписку и умелъ вести прения такъ, что все нужное выступало наружу, не давая разыгрываться вредящему делу словоговорению. Передъ обедомъ (въ 6 — 7 часовъ) князь обыкновенно спалъ часъ или полтора, а после обеда опять занимался, читалъ, просматривалъ, велъ деловыя беседы, но уже никогда не подписывалъ бумагъ решающаго и серьезнаго значения. |
" ... Князя С. В. я видалъ довольно часто. Я всегда заставалъ его въ бодромъ и добродушномъ настроеніи. Сь подчиненными онъ былъ ласковъ, доброжелателенъ и прость, никогда не принимая начальническаго тона; съ княземъ можно было говорить совершенно искренно и не соглашаться съ его мнѣніемъ. Зачастую онъ спорилъ со своими чиновниками оживленно и горячо и умѣлъ выслушивать мнѣнія, несогласныя съ его воззрѣніями, съ должнымъ вниманіемъ и объективностью. Противорѣчія его нимало не раздражали и не вносили никакихъ неровностей въ его отношенія къ людямъ. По натурѣ князь былъ вспыльчивъ, но, какъ и всѣ вспыльчивые люди, очень добръ и отходчивъ. Онъ горячился, дѣлая замѣчаніе или выговоръ (я разъ испыталъ на себѣ вспышку его гнѣва), но затѣмъ быстро смягчался и успокоивался. Чрезъ нѣсколько минутъ онъ уже шутилъ и весело смѣялся. Эти качества дѣлали его любимымъ среди подчиненныхъ, о которыхъ онъ постоянно заботился и которыхъ прекрасно зналъ, будучи очень доступнымъ. Кстати о составѣ его чиновниковъ. Они при князѣ С. В., и въ губернаторской канцеляріи и въ губернскомъ правленіи были почти всѣ сплошь съ университетскимъ образованіемъ, что не такъ-то часто встрѣчается въ провинціи, гдѣ зачастую даже среди совѣтниковъ губернскихъ правленій, можно встрѣтить людей, не осилившихъ и последняхъ классовъ гимназій... Этотъ избранный контингентъ чиповниковъ администраціи въ Ревелѣ, въ бытность Эстляндскимъ губернаторомъ князя С. В. Шаховскаго, объясняется, съ одной стороны, заботою самаго князя о привлеченіи къ себѣ интеллигентныхъ силъ, съ другой,— личностію князя, въ высшей степени симпатичной и обаятельно дѣйствовавшей на людей, ищущихъ настоящаго дѣла, а не отбыванія служебной лямки въ присутственное время. Служба въ Ровеле при князѣ С. В. была привлекательна, такъ какъ давала возможность сознательно работать на пользу живаго государственнаго дѣла, и вмѣстѣ лестной, такъ какъ приближала васъ къ выдающейся личности русскаго дѣятеля — патріота рюриковой крови на балтійскомъ поморьѣ''. |
1. Сергій Геннадійович Ісаков. Російські громадські та культурні діячі в Естонії. Союз слов'янських освітніх і благодійних товариств в Естонії. Російський дослідницький центр. Biography & Autobiography — 1996.
2. С. И. Уманецъ. ВОСПОМИНАНІЯ О КНЯЗѢ С. В. ШАХОВСКОМЪ И БАЛТІЙСКІЕ ОЧЕРКИ. СЪ-ПЕТЕРБУРГЪ. 1899.
3. Иоанн Кронштадтский и Пюхтицкий монастырь. Неизвестная переписка о. Иоанна Кронштадтского с княгиней Е. Д. Шаховской. Свято-Иоановские Чтения. Протоиерей Владимир Сорокин, Профессор Санкт-Петербургской Духовной Академии, Настоятель Князь-Владимирского собора (г. Санкт-Петерубрг).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.