Шахлін Борис Анфіянович

Бори́с Анфія́нович Шахлі́н (27 січня 1932, Ішим — 30 травня 2008) — український радянський спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон Європи (1955), світу (1958), 7-разовий олімпійський чемпіон.

Олімпійські ігри
Золото	Мельбурн 1956	командний залік
Золото	Мельбурн 1956	кінь
Золото	Рим 1960	абсолютний залік
Золото	1960 Рим	кінь
Золото	Рим 1960	опорний стрибок
Золото	Рим 1960	паралельні бруси
Золото	Токіо 1964	перекладина
Срібло	Рим 1960	командний залік
Срібло	Рим 1960	кільця
Срібло	Токіо 1964	командний залік
Срібло	Токіо 1964	абсолютний залік
Бронза	Рим 1960	перекладина
Бронза	Токіо 1964	кільця
Чемпіонати світу
Золото	Рим 1954	командний залік
Золото	Москва 1958	командний залік
Золото	Москва 1958	абсолютний залік
Золото	Москва 1958	кінь
Золото	Москва 1958	паралельні бруси
Золото	Москва 1958	перекладина
Срібло	Рим 1954	перекладина
Срібло	Прага 1962	командний залік
Срібло	Прага 1962	Кільця
Срібло	Прага 1962	паралельні бруси
Срібло	Прага 1962	кінь
Срібло	Дортмунд 1966	командний залік
Бронза	Прага 1962	абсолютний залік
Бронза	Прага 1962	опорний стрибок
Чемпіонати Європи
Золото	Франкфурт 1955	абсолютний залік
Золото	Франкфурт 1955	паралельні бруси
Золото	Франкфурт 1955	кінь
Золото	Франкфурт 1955	перекладина
Золото	Белград 1963	кільця
Золото	Франкфурт 1955	Horizontal bar
Срібло	Белград 1963	загальний залік
Срібло	Белград 1963	паралельні бруси
Бронза	Франкфурт 1955	кінь

Борис Анфіянович Шахлін
Загальна інформація
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР →  Україна
Народження	27 січня 1932(1932-01-27) Ішим
Смерть	30 травня 2008(2008-05-30) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Зріст	171 см[1]
Вага	71 кг[1]
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України
Спорт
Вид спорту	спортивна гімнастика
Нагороди СРСР: Україна: Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Шахлін Борис Анфіянович у Вікісховищі

Біографія

Народився 27 січня 1932 року в місті Ішимі (нині Тюменської області). У 12 років залишився круглим сиротою, разом з братом жив у бабусі. В 1944 році вступив у гімнастичну секцію. З 1951 жив в Україні. У 1955 році закінчив Київський інститут фізкультури.

У 1954 році дебютував у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу в Гельсінкі, вигравши командну першість. У тому ж році вперше став абсолютним чемпіоном СРСР. У 1956 році виграв олімпійське золото. Всього в трьох Олімпіадах (1956, 1960, 1964) отримав сім золотих нагород.

Здобув 12 золотих медалей на першостях СРСР з окремих видів гімнастики (1957 — 1963).

Після закінчення спортивної кар'єри викладав у Київському інституті фізкультури. У 1968 році став суддею міжнародної категорії. На початку 1970-х років його обрали віце-президентом технічного комітету Міжнародної федерації гімнастики.

Написав книгу «Моя гімнастика» (Москва, 1973).

Могила Бориса Шахліна

Жив у Києві. Помер 30 травня 2008 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Урядові нагороди

Нагороджений радянськими орденами Трудового Червоного Прапора (1956), Леніна (1960) і «Знак Пошани» (1964), українським орденом «За заслуги» III ступеня^[2].(2002).

Вшанування пам'яті

У Києві існує провулок Бориса Шахліна.

Філателія

Пошта Монголії справила випуск поштової марки — Борис Шахлін (№ 525, 1969 рік).