Шарль де Морні

Герцог Шарль Огюст Жозеф Луї де Морні (фр. Duke Charles Auguste Louis Joseph de Morny; 15 вересня 1811, Сен-Моріс, Швейцарія — 7 березнея 1865) — французький політичний діяч і фінансист, брат Імператора Франції Наполеона ІІІ.

Шарль де Морні
фр. Charles de Morny, duc de Morny фр. Charles de Morny
Народився	15 вересня 1811(1811-09-15)[1][2][3]  Сен-Моріс, Сен-Моріс, Вале, Швейцарія
Помер	10 березня 1865(1865-03-10)[4][5][…] (53 роки)  Париж
Поховання	Пер-Лашез
Країна	Франція
Діяльність	колекціонер мистецтва, фінансист, політик, дипломат
Галузь	управління[6] і політика[6]
Знання мов	французька[4]
Членство	Спілка залізничних шляхівd
Magnum opus	A catalogue of the highly important collection of Dutch, Flemish and French pictures of the Count de Morny, 1848d
Суспільний стан	аристократ
Титул	Duke of Mornyd
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, міністр, депутат Національної асамблеї Франції і член генеральної радиd
Партія	Орлеаністи
Батько	Шарль Жозеф де Флао
Мати	Гортензія Богарне
Брати, сестри	Emily Petty-Fitzmaurice, Marchioness of Lansdowned, Наполеон III Бонапарт, Napoleon Charles Bonaparted і Людовик II Голландський
У шлюбі з	Sof'ja Sergeevna Trubeckajad
Діти	Mathilde de Mornyd і Louise Le Hond[3]
Автограф
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Його матір'ю була королева Гортензія, дружина Луї Бонапарта.

Морні був одним із палких прихильників і організаторів проголошеної 22 січня 1852 року Другої французької Імперії. Обіймав посаду міністра внутрішніх справ.

Морні ніколи не приховував симпатій до Орлеанської династії загалом і до короля Луї-Філіпа зокрема. І коли Друга імперія запрагла конфіскувати майно родини короля, подав у відставку. Але це не перешкоджало його стрімкій кар‘єрі за правління Наполеона ІІІ.

Від листопада 1854 до травня 1856 року він стає президентом Законодавчого корпусу і продовжив у нім головування від 1857 до 1865 року.

Помер 7 березня 1865 року.