Remove ads
Шаміль Алядін (12 липня 1912, Махульдюр — 21 травня 1996, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, поет та громадський діяч.
| Шаміль Алядін | |
|---|---|
| Народився | 12 липня 1912 Нагірне, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 травня 1996 (83 роки) Сімферополь, Україна |
| Поховання | Абдал |
| Діяльність | письменник, поет |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького, ТНУ і Ташкентський державний педагогічний університет імені Нізаміd |
| Знання мов | кримськотатарська |
| Заклад | Спілка письменників Узбекистануd |
| Роки активності | 1927 — 1985 |
| Нагороди | |
| Сайт | shamilalyadin.com |
Народився 12 липня 1912 року в Махульдурі (нині Нагірне) у селянській родині, в якій крім нього були ще три сини і дві дочки. У 1928—1931 рр. навчався у Сімферопольському педагогічному технікумі, де познайомився з поетами Зіядіном Джавтобелі та Керімом Джаманакли. Заочно навчася у Літературному інституті імені Горького. В 1932—1934 рр. проходив службу у радянському війську у Старокостянтинові. Працював шкільним вчителем в Дагестані, екскаваторщиком в Узбекистані. В 1941 р. іде добровольцем на війну, важко поранений у 1943 р. В 1944 році депортований до Узбекистану, де згодом працює директором Театру юного глядача, директором палацу залізничників, відповідальним секретарем правління Союзу письменників Узбекистану. В 1953—1957 рр. навчається на вечірньому відділені Ташкентського педагогічного інституту. Робить спроби звернення до влади про повернення кримських татар на батьківщину. 1985 року виходить на пенсію, а у 1994 році повертається до Криму. Помер 21 травня 1996 року в Сімферополі. Похований на кладовищі Абдал
Remove ads
Перший вірш п'ятнадцятирічного поета був опублікований в газеті «Яш къувет» і був присвячений Ісмаїлу Гаспринському. 1932 р. випустив першу книжку віршів «Посміхнулась земля, посміхнулось небо». В 1939 р. стає головою Союзу письменників Криму. Цього ж року переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, за що був нагороджений пам'ятною медаллю після прочитання вірша Павлом Тичиною на пленумі Спілки письменників СРСР. В 1980—1985 рр. очолював літературний журнал «Їлдиз». Автор понад 70 книг прози.
Remove ads
- Сайлама эсерлер. Эки томлыкъ: Т. 1-2: 2-нджи том: Повестьлер ве икяелер / Ш. Алядин. — Ташкент: Эдебият ве санъат нешр., 1977. — 312 с.
- Сайлама эсерлер / Ш. Алядин. — Симферополь: Спутник, 2004. — 377 с. : ресм.
- Сайлама эсерлер = Избранные произведения / Ш. Алядин. — Симферополь: Къырымдевокъувпеднешир, 1999. — 624 с. : фотосурет.
- Теселли: повесть / Ш. Алядин; пер. с крымскотат. — Москва: Сов. писатель, 1985. — 368 с.
- Я — ваш царь и бог: автобиогр. повесть / Ш. Алядин. — Симферополь: Спутник, 2004. — 104 с: фото.
- І народився день : збірка / Ісмаїл Гаспринський, Номан Челебіджіхан, Осман Акчокракли, Асан Сабрі Айвазов, Дженгіз Дагджи, Юсуф Болат, Шаміль Алядін, Уріє Едемова, Шевкет Рамазанов, Ервін Умеров, Таїр Халілов; пер. Майє Абдулганієва, Надія Гончаренко, Диляра Абібулаєва, Віктор Гуменюк, Данило Кононенко, Петро Коробчук, Шахсніє Дегерменджи, Таміла Сеітяг'яєва, Володимир Даниленко, Лідія Любимова. - Київ : Майстер книг, 2018. - 360 с. - (Кримськотатарська проза українською). - ISBN 9786177652013[1].
- Мердивен / Шаміль Алядін. - Київ : Майстер книг, 2019. - 352 с. - (Кримськотатарська проза українською). - ISBN 9786177652174.
Remove ads
- «Воспоминания о замечательных людях порождают дух размышления»// Голос Крыма. — 1997. — 11 июля. — С. 5.
- Къандым, Ю. Шаиране юрек саибининъ аят кредосы/ Ю. Къандым // Юкъу ёкътыр козьлерде. — Симферополь: Тарпан, 2009. — С. 18-22.
- Къошджанов, М. Шамиль Алядин: эдебий сурет / М. Къошджанов. — Ташкент: Эдебият ве санъат нешр., 1979. — 76 б.
- Шамиль Алядин (1912—1996): [краткий обзор жизни и творчества] // Крымскотатарская литература: учеб. пособие по интегрированному курсу «Литература» / авт.-сост. Р. Фазыл. — Симферополь: Крымучпедгиз, 2005. — С. 108—109.
- Юнусова, Л. Шамиль Алядин: [краткий обзор жизни и творчества]/Л. Юнусова // Крымскотатарская литература: сб. произведений фольклора и литературы VIII—XX вв. — Симферополь: Доля, 2002. — С. 300—304.
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads