Чучман Сидір

Сидір Васильович Чучман (псевдо Степняк^[2]; 10 червня 1889^[3], м. Буськ, нині Львівська область — 18 серпня 1942, Львів) — український правник, січовий стрілець, діяч УВО та ОУН. Брат ад'ютанта Дмитро Вітовського, Юліяна Чучмана.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чучман.

Сидір Чучман
Стрілець  Сотник
Загальна інформація
Народження	10 червня 1889(1889-06-10) м. Буськ, тепер Львівська область
Смерть	18 серпня 1942(1942-08-18) (53 роки) м. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Alma Mater	Львівська академічна гімназія, ЛНУ ім. І. Франка і Ягеллонський університет
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Рід військ	УСС  УГА
Війни / битви	Перша світова війна і Січневе повстання 1918

Життєпис

Народився 10 червня 1889 року в м. Буську (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна). Батько — Василь Чучман — і мати — дружина батька Анна — виховали десятеро дітей^[4].

Закінчив юридичний факультет Львівського університету, доктор наук,^[5] навчався разом із Євгеном Коновальцем.

Сидір брав участь у Першій світовій війні у складі Легіону УСС у боях проти російських військ^[6]. Потрапив у російський полон під Перемишлем, зміг втекти. У 1918 брав участь у ліквідації більшовицького перевороту в Києві, пізніше служив в Українськії Галицькії армії офіцером у штабі Дмитра Вітовського.

Разом з Омеляном Сеником-Грибівським як представник УВО в Берліні брав участь у скликаній Першій Конференції Українських Націоналістів, що відбулася в Берліні 3—7 листопада 1927 року. Входив до складу редакційної колегії газети-місячника «Сурма», яку видавала УВО накладом 8—10 тисяч примірників.^[7] Був діяльним на теренах колишнього Буського району.^[8] Член ПУНу, де мав посаду Фінансового референта. Тривалий час жив у Німеччині, де працював в одній із державних установ, добре заробляв.^[9]

Помер в одній з лікарень у Львові. Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря^[10] в одній могилі зі своїм братом Семеном (1886—1961).

Твори

• Der Terror in Polen // Die Ukraine unter Fremdherrschaft. Berlin, 1928. S. 36—41.
• Die historisch-politische Tradition der Ukrainer und ihr Kampf um den Staat // Ukraine von gestern und heute. Berlin, [1933]. S. 18—34.

Примітки

1. Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-6

   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. Зиновій Книш. V розділ. Переговори [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.].
3. Невтомний борець | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
4. Події і люди Бущини (Календар знаменних і пам'ятних дат на 2015 рік) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
5. Зиновій Книш. Розбрат. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
6. Перша світова війна у Буську [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
7. Посівнич М. Напрямки воєнно-політичної діяльності ОУН в 1927—1930 роках [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
8. Бужани — про визвольну боротьбу і героїв УПА [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
9. [[Зиновій Книш]]. V. РОЗДІЛ. ПЕРЕГОВОРИ. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2015.
10. Сидір Чучман | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.