Чтиво (електронна бібліотека)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чтиво, або Chtyvo — онлайн-бібліотека україномовної літератури[2]. У бібліотеці також розміщені роботи іноземними мовами з української тематики.
| Чтиво | |
|---|---|
 | |
 Скриншот головної сторінки сайту | |
| Посилання | chtyvo.org.ua |
| Гасло (девіз) | Ще так не було, щоб ніяк не було |
| Комерційний | ні |
| Тип | Електронна бібліотека |
| Реєстрація | опціонально |
| Мови | українська |
| Засновник | В. С. |
| Започатковано | 10 серпня 2005 (19 років) |
| Стан | Працює |
| Рейтинг Alexa | 93 234[1] |
| Ключові особи | В. С. (STMG) С. Г. (веброзробка) О. Р. (PR) |
Тепер є однією з найбільших українських е-бібліотек. Містить твори з різних жанрів художньої літератури, а також публіцистичні, навчальні та наукові книги, статті, нариси тощо. На 23 жовтня 2019 року в книгарні розміщалося:
Тексти творів представлені у різних, у тому числі заархівованих, форматах (*.txt, *.html, *.doc, *.epub, *.rtf, *.fb2, *.pdf, *.djvu) у кодуваннях Windows-1251 або UTF-8.
Відповідно до інформації розміщеної на саті Е-бібліотека «Чтиво»[3], метою діяльності даної е-бібліотеки є поширення і популяризація україномовних творів серед читачів.
Серед пріоритетних завдань, що виконує книгозбірня «Чтиво», зазначають такі:
У своїх витоках дана е-бібліотека була підбіркою текстів у форматі *.txt, які накопичувались у приватній колекції та форматувались для зручного читання на мобільному телефоні. Надалі засновники сайту вирішили поділитися власними надбаннями з громадськістю.
Результатом такого бажання було створення у 2005 році першої версії цього сайту. Перший пробний запуск відбувся 10 серпня 2005 року. Сайт мав простий формат HTML-сторінок, тексти зберігались виключно у форматі *.txt, як файли на сервері.
У жовтні 2005 року почалось обговорення переведення бібліотеки на динамічний двигун, складання техзавдання.
Паралельно з розробкою нової версії бібліотеки велось поповнення текстами старої. На момент останнього оновлення (05.02.2007) стара версія бібліотеки налічувала 474 прозові твори 119-х українських авторів.
Після тривалої розробки, наповнення та тестування, 22 січня 2008 року, до Дня Соборності України, офіційно відкрито оновлену версію «Чтива», що працює на основі динамічного двигуна з новими, набагато ширшими можливостями. Формат файлів, які зберігаються у бібліотеці, практично нічим не обмежується. Е-бібліотека «вийшла на інтернет-орбіту» о 19:00 (за київським часом) і налічувала 1070 творів 378-ми українських та іноземних авторів.
21 травня 2009 року відбувся публічний запуск бібліотеки на двигуні версії 2.0, який містить багато нововведень, зокрема, систему реєстрації та багато корисних функцій, що безпосередньо пов'язані з обліковими записами користувачів.
19 липня 2023 року було змінено підхід до питань авторського права,[4] а саме:
- комерційні книги після 2014 року видання не будуть викладатися у бібліотеці, крім випадків їх додавання авторами, перекладачами, укладачами тощо або якщо вони офіційно публічно доступні;
- усі видання, права на які належать видавництвам (на твір, переклад, макет тощо) і були видані або плануються до видання, за зверненнями таких видавництв будуть вилучатися з Чтива без додаткових умов;
- як і раніше, на запити авторів, перекладачів, ілюстраторів тощо будуть вилучатися їхні твори;
- при виявленні комерційних видань після 2018 року, вони будуть вилучатися.— Чтиво, Зміни в підході «Чтива» до питань авторського права
Оглядачі вказують на занадто простий дизайн сайту[5].
Інтернет-сайт Е-бібліотека «Чтиво», крім основного розділу літератури, містить розділи авторів, новин, відгуків, літературного форуму, довідки та посилань на інші електронні бібліотеки. В навігації присутній пошук творів/авторів, які включені до шкільної програми.
Для обґрунтування назви сайту власники наводять наявність слова «чтиво» у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, що десь на 75 % базується на матеріалах радянського одинадцятитомного «Словника української мови».[6] Слово «читво» присутнє у «Російсько-українському словнику складної лексики» мовознавця, знавця лінгвоциду Святослава Караванського.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
