Чорночубик

Чорночу́бик^[5] (Charitospiza eucosma) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)^[6]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Чорночубик (Charitospiza).

? Чорночубик
Самець чорночубика (Кодо, штат Мараньян, Бразилія)
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Чорночубичні (Charitospizinae) Burns, Shultz, Title, Mason, Barker, Klicka, Lanyon & Lovette, 2014[2] Рід: Чорночубик (Charitospiza) Oberholser, 1905 Вид: Чорночубик
Біноміальна назва
Charitospiza eucosma Oberholser, 1905[3][4]
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Charitospiza eucosma Віківиди: Charitospiza eucosma EOL: 1050316 ITIS: 559181 МСОП: 22723036 NCBI: 1226228

Опис

Чорночубик

Чорночубики

Довжина птаха становить 11,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців тім'я, обличчя, горло і груди чорні, скроні і щоки контрастно білі, боки і живіт жовтувато-оранжеві. На тімені довгий чуб, який зазвичай направлений назад. Спина сріблясто-сіра, крила і хвіст чорні, покривні пера крил світлі. Біля основи крайніх стернових пер світлі плями, помітні в польоті. Самиці мають дещо світліше забарвлення, верхня частина тіла у них має коричнюватий відтінок, чуб у них коричневий, більш короткий. Обличчя сірувате, "брови" і нижня частина тіла світло-коричнюваті.

Поширення і екологія

Чорночубики мешкають на північному сході і в центрі Бразилії (від центрального Піауї, південного Мараньяну і південно-східної Пари на південь через Гояс, західної Баїї і центрального Мінас-Жерайса до південно-східного Мату-Гросу і центрального Сан-Паулу), а також на північному сході Болівії (в горах Серранія-де-Уанчака^[ceb] в департаменті Санта-Крус) і на північному сході Аргентини (спостерігалися в провінції Місьйонес у 1961 році і в провінції Тукуман у 1998 році). Вони живуть в сухих саванах серрадо і чагарникових заростях каатинги. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Ведуть частково кочовий спосіб життя, часто трапляються на пожарищах.

Чорночубики живляться насінням злаків та інших трав, які шукають на землі. Гніздо чашоподібне, в кладці 3 яйця. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорночубики є рідкісними, нерівномірно поширеними птахами. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Charitospiza eucosma: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 жовтня 2022
2. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
3. Oberholser, Harry C. (1907). Notes on the nomenclature of certain genera of birds. Smithsonian Miscellaneous Collections. 48: 59-68 [67].
4. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 208—209.
5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2022.