Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бекір Чобан-заде (крим. Bekir Vaap oğlu Çoban-zade; * 15 (27) травня 1893, Карасубазар — 13 жовтня 1937, Баку) — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог України та Азербайджану, поет та письменник.
| Бекір Чобан-заде | |
|---|---|
| Bekir Vaap oğlu Çoban-zade | |
 | |
| Народився | 27 травня 1893 Білогірськ, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 жовтня 1937 (44 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | мовознавець, поет |
| Галузь | тюркологія і мовознавство |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Вчене звання | професор |
| Знання мов | азербайджанська і кримськотатарська |
| Заклад | Бакинський державний університет |
| Автограф |  |
Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів.
Його ім'ям названо нещодавно створений Навчально-науковий інститут сходознавства, що є структурним підрозділом розташованого з 2016 р. у Києві Державного закладу "Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського" (вул. Джона Маккейна, 33, м. Київ, Україна).
Народився у провінційному кримському містечку Карасубазар 15 травня (27 травня за новим стилем) 1893 року в сім'ї пастуха. У 1904–1908 роках навчався в Карасубазарській школі-рушдії. По закінченні її показав відмінні успіхи. Бекір на кошти місцевого мусульманського благодійного товариства був відправлений для продовження навчання в Стамбул. Там у 1909–1914 роках він навчався в престижному Галатасарайскому ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим він закінчив і трирічні вищі курси арабської та французької мови при Стамбульському університеті і отримав право викладання цих мов у середній школі і в ліцеях. Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (у перекладі «син пастуха»).
У 1914 році Бекір повернувся додому, а потім переїхав до Одеси, а незабаром знову вирушив до Стамбула. З осені 1914 по осінь 1915 він на правах вільного слухача відвідував Стамбульський університет і в цей же період познайомився з угорським професором Масарошем. У грудні 1915 року Бекір отримав позитивне рішення щодо свого прохання про навчання в Будапешті і в січні 1916 року подався до Угорщини. Він вступив на історико-філологічний факультет Будапештського університету. Тут він увійшов у світ науки, почав вивчати «Кодекс Куманікус» — знаменитий письмовий пам'ятник кипчакської мови. Молодий вчений до закінчення навчання завершив свою наукову роботу і в 1920 році захистив докторську дисертацію. Після закінчення навчання Бекір викладав у Будапештському та Лозаннському (Швейцарія) університетах і в 26 років став професором обох університетів. У 1919 — один з діячів Угорської комуни. Наприкінці 20-х років молодий професор повернувся на батьківщину. У цей час в Криму відбувалися бурхливі політичні події.
У 1921 році була проголошена Кримська АРСР, і Чобан-заде був обраний членом Центрального виконавчого комітету Кримської АР, брав участь у процесі революційного оновлення суспільства. У 1922 році став професором Кримського університету (нині — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), а пізніше його ректором.
У 1924 році на запрошення керівництва Азербайджану приїхав в Баку і як професор Бакинського університету активно брав участь в переході від арабської писемності до латинської. У 1928 році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія у кримському і бакинському друці. Вченого звинувачували в пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування у пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав в Ташкентському університеті, Бухарскому педінституті, обраний дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.
Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську. Звинувачений в участі в діяльності «Міллі Фірка», пантюркістських рухах в 1920–1937 роках, участь у націоналістичних і пантюркістських організаціях. 12 вересня 1937 ВК ВС СРСР засуджений до вищої міри покарання (ст. 60, 63, 70, 73 КК АЗССР). Був страчений 13 жовтня 1937 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
