Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Чифтен» (англ. Chieftain — «Вождь») — основний бойовий танк Великої Британії другого покоління, був на озброєнні армії Сполученого Королівства в 60-х і 70-х роках XX століття. Поєднуючи в собі високу вогневу міць з потужним бронюванням, «Чифтен» вважався фахівцями одним з найсильніших танків того часу. На цій машині вперше було встановлено напівлежаче крісло водія — конструкція, що дозволила значно знизити висоту танка.
Chieftain | |
---|---|
«Чифтен» Mk 3 | |
Тип | основний бойовий танк |
Походження | Велика Британія |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1966 |
Оператори | Велика Британія, Йорданія, Ірак, Іран |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1965–1983 |
Виготовлена кількість | 2265 |
Характеристики | |
Вага | 51 |
Довжина | 10,8 м |
Ширина | 3,5 м |
Висота | 2,64 м |
Екіпаж | 4 |
Броня | сталева лита й катана |
Головне озброєння | 120-мм L11A5 |
Другорядне озброєння | 1 × 12,7-мм L21A1, 1 × 7,62-мм L8A1, 1 × 7,62-мм L37A1 |
Двигун | вертикально-оппозитний дизель L60 Лейланд[1] 585 кс |
Питома потужність | 11,5 к.с./т |
Підвіска | шестикаткова, пружинно-балансирна типу Хорстман[en][1] |
Дорожній просвіт | 510 мм |
Операційна дальність | 300 км |
Швидкість | 48 км/год |
Chieftain у Вікісховищі |
Поставки «Чифтенів» до стройових частин почалися з листопада 1966 року. Першими їх отримав 11-й гусарський полк, а потім і інші танкові підрозділи Британської Рейнської армії. Загалом такими бойовими машинами озброїли чотири бронетанкові дивізії (з 1-ї по 4-ту (на початку 80-х р.) 2-га БРТД була розформована). Згідно штату, бронетанкова дивізія включала п'ять танкових полків (батальйонів). Полк, в свою чергу, складався з чотирьох ескадронів (по 14 танків) і розвідувального взводу (8 легких танків «Скорпіон»). Всього з урахуванням командирської машини в полку було 57 «Чифтенів», а в дивізії — 285. У складі британської армії «Чифтенам» повоювати не довелося, і вже в середині 80-х років вони почали замінюватися «Челленджер».
Танк «Чифтен» має класичне компонування: відділення управління — в передній частині, бойове — у середній, МТО — в кормі. Корпус зварний, з литих і катаних деталей. На броню припадає приблизно 53 % маси танка. Верхня лобова деталь корпусу має товщину 85 мм, борта — 38 мм, кормової лист — 25,4 мм, днище — 16 мм. Башта — лита, товщина її лобової частини — 195 мм, даху — 45 мм.
В основу конструкції танка була покладена концепція про перевагу військової потужності і захищеності бойової машини над її рухливістю. Тому танк вийшов дуже важким і мав негабаритну ширину 3500 мм. Він не вписувався в залізничні обмеження і був важкотранспортабельним. Новинками конструкції «Чифтена» стало напівлежаче положення механіка водія, що дозволило понизити висоту корпуса танка в передній частині, а також застосування «всеядного», багатопаливного дизеля. Останній міг бути замінений разом з трансмісією за 30 хвилин, що було рекордом ремонтних операцій на танку. «Чифтен» мав великий ресурс до капремонту 9600 км пробігу.
Основним озброєнням танка вважається 120-мм нарізна гармата L11А5. Гармата забезпечена ежектором і теплозахисним кожухом. На дуловій частині ствола змонтовано дзеркало інтегрованої колімаційної системи вивірки прицілу навідника. Ствол гармати зроблений з якісної сталі, отриманої способом електро-шлакового переплаву. Живучість ствола становить в межах 550 пострілів. Гармата має окреме картузне заряджання, що дозволило встановити її в порівняно не дуже великому розмірі башти. У боєкомплект із 64 пострілів входять бронебійний підкаліберний снаряд L15A4 або свіжий стріловидний оперений бронебійний підкаліберний снаряд L23A1, а до того ж бронебійно — фугасний снаряд L31 і димовий снаряд L34. Заряджання гармати робиться вручну з підтримкою гідромеханічного досилача. У танку врахована ймовірність дубльованого керування вогнем від командира. В командирській башті встановлюється денний перископний приціл або нічний електронно-оптичний інтенсивний приціл з ІЧ — прожектором. Крім того, у башті змонтовані 9 денних перископічних пристроїв спостереження. Для стрільби по літаючим цілям із зенітного кулемета у командира танка присутній зенітний приціл. Управління зенітним кулеметом — дистанційне. На танках останніх років випуску головний денний перископний приціл навідника суміщений з лазерним далекоміром, який дозволяє вимірювати дальність до цілі з точністю до 10 метрів в спектрі 500 — 10000 метрів. Пристрілювальний 12,7 — мм кулемет, що розташовувався над гарматою, з впровадженням далекоміра був знятий. Стрільба в темну пору доби проводиться за допомогою змінного електронно-оптичного прицілу енергійного типу. ІЧ — прожектор, змонтований ззовні на лівій стороні башти, гарантує дальність бачення вночі до 1000 метрів. З середини 80-х років танки «Чифтен» Мк5 забезпечуються телевізійними системами, такими ж, як на танках «Челленджер». Для збільшення точності стрільби з ходу використовується двохплощинний стабілізатор озброєння електромеханічного типу. Найбільша швидкість повороту гармати дорівнює 22 град/с. При підготовці стрільби застосовується електронний балістичний обчислювач. Як додаткове озброєння застосовується спарений з гарматою зенітний, і два 7,62 — мм кулемети. Боєкомплект до них становить 6000 патронів.
У моторно-трансмісійному відділенні танка «Чифтен» останніх випусків було встановлений двотактний шестициліндровий дизельний двигун рідинного охолодження L60 фірми «Лейланд-Моторс». При 2400 об / хв цей двигун розвивав потужність 750 к.с. Завдяки високій економічності двигуна запас ходу танка доведений до 500 км. Є також допоміжний двигун потужністю 30 к.с., від якого працює електрогенератор, а в разі потреби — і гідронасос гідравлічного стартера основного двигуна. Силова передача ТН-12 фірми «Мерріт Вільсон» складається з планетарної коробки передач і регульованого диференціального механізму повороту «Мерріт». Коробка передач забезпечує шість передач для руху вперед і дві передачі заднього ходу.
Ходова частина «Чифтена» практично ідентична ходової частини танка «Центуріон». З абсолютно незрозумілих причин конструктори, задавшись метою зробити машину, переважаючу по масі всі європейські танки, але не поступається їм по маневреності, не стали розробляти нову підвіску, хоча до початку 1960-х років було абсолютно ясно, що у пружинно-балансирної підвіски «Центуріона» немає резервів для модернізації і вона значною мірою застаріла. Ходова частина включає шість опорних коліс і має заднє розташування провідних коліс. Опорні колеса двошинні, з гумовими шинами і знімними сталевими дисками. Підтримуючі колеса (по три на борт) також двосхилі, обгумовані. Провідні колеса забезпечені сталевими знімними зубчастими вінцями (по 12 зубів на вінці). Гусениці — з відкритими шарнірами послідовного типу і змінними асфальтоходними подушками (по одній на трак). Механізм натягу гусениць — кривошипно-черв'ячного типу. Ресурс елементів ходової частини складає 2-5 тис. км. Нижня межа (2000 км) визначається надійністю відкритого шарніра гусениць, верхній (5000 км) — зубами вінців ведучих коліс. Ходова частина для захисту від легких кумулятивних протитанкових засобів прикрита сталевими чотирьохсекційними екранами завтовшки 10—15 мм.
Велику увагу приділено броньовому захисту корпусу та башти, на яку припадає 53 % маси всієї машини. Броньовий корпус зварений з литих і катаних деталей. Верхня лобова деталь корпусу завтовшки 85-мм має кут нахилу 72 °. Бортові листи корпусу завтовшки 38-мм нахилені під кутом 10°, а кормовий лист завтовшки 25,4-мм розташований вертикально. Днище корпусу виготовлено по всій довжині з броньових листів завтовшки 16-мм. Бортові протикумулятивні екрани, що складаються з чотирьох секцій з алюмінієвого сплаву завтовшки 13-мм, встановлені на відстані 800-мм від бортових листів корпусу. Башта танка виготовлена з литої гомогенної броньовий сталі. Лобова частина башти завтовшки 195-мм має кут нахилу 60 °. Вузька амбразура гармати завширшки 225 мм зменшила розміри ослабленої зони в броньовому захисті лобової частини. Товщина броні даху башти становить 45-мм
Розробка БРЕМ на базі «Чифтена» почалася в 1965 році, її випробування розпочали в 1971 році, серійне виробництво — в 1974 році. МТО і підвіска цієї машини — такі ж, як у танка «Чифтен». У передній частині корпусу встановлено дві гідравлічні лебідки з приводом від основного дизеля. Тягове зусилля основної лебідки — 30 т (з поліспастом — 60 або 90 т), допоміжної — 3,5 т; довжина троса основної лебідки — 120 м, допоміжної — 305 м. У передній частині корпусу змонтований бульдозерний відвал, а з правого боку корпусу — кран вантажопідйомністю 5,8 т. На даху корпусу встановлена командирська башточка «Хеліо» № 17 з дистанційно-керованим кулеметом калібру 7,62 мм. Маса БРЕМ — 56 т. Для збройних сил Великої Британії та Ірану заводом фірми «Віккерс» побудовано 157 БРЕМ на базі танка «Чифтен». Наприкінці 1980-х років в БРЕМ були переобладнані 12 танків «Чифтен» Британської Рейнської армії. БРЕМ проходили випробування в 40-й інженерно-саперної групі. З танків була демонтована башта, отвір у корпусі Заварювали металевим листом. На корпусі встановили рейки, передні кінці яких шарнірно закріплювалися, а задні могли підніматися за допомогою гідроциліндрів. Рейки служили для перевезення та скидання на протитанковий рів спеціальних фашин, а також транспортування секцій та запасних частин моста, що встановлюється на Мостоукладальники FV4205 № 9. У передній частині корпусу БРЕМ навішувався бульдозерний відвал або мінний трал. Екіпаж БРЕМ — три людини.
Завдання на розробку Мостоукладальника на шасі танка «Чифтен» генеральний штаб Великої Британії видав у 1962 році. Були створені дві мостові конструкції (№ 8 та № 9), що встановлюються на корпус танка. Серійне виробництво почалося в 1975 році. Міст № 8 має довжину прольоту в розкладеному стані 24,4 м. Ця складна конструкція складається з двох напівпрольотів, виконана з високоміцного легкого алюмінієво-цинко-магнієвого сплаву і розрахована на навантаження до 54 т. Міст укладається і знімається за допомогою гідроциліндра, без виходу членів екіпажу з корпусу мостоукладальника; час укладання / зняття 3—5 хв. Екіпаж — 3 особи, маса — 53 т. Ширина перекриваємої перешкоди — 22,8 м. Міст № 9 має нероз'ємну конструкцію з бруківки завдовжки 13,4 м, вона також укладається і знімається за допомогою гідравліки. Ширина перекриваємої перешкоди — 12 м.
У 1979 році англійцям вдалося укласти контракт з Йорданією на постачання сухопутним військам цієї держави 274 танків «Шир-1», від яких відмовилися іранці. В Йорданії танки отримали назву «Халід», їх почали поставляти в 1981 році На них встановлювалися дизелі «Роллс-Ройс Кондор» 12V потужністю 1200 к.с, гідромеханічна трансмісія TN-37, СУО фірми «Марконі Спейс енд Дифенс Системз». Зовні танк відрізняється від «Чифтен» Мк.5 конфігурацією ящиків для спорядження, розташованих на бортах башти, і відсутністю фари на командирській башточці.
Найбільш активно танки «Чифтен» використовувалися іранською армією в ході ірано-іракської війни 1980—1988 рр. Великі танкові битви мали місце в ході іранського контрнаступу в грудні 1981 року. Основний удар наносився силами 16-й танковій дивізії (до 300 танків «Чифтен» і М60А1).
Останнім випадком бойового застосування «Чифтенів» стала їх участь у бойових діях на території Кувейту в 1990—1991 рр. Практично всі кувейтські танки були або захоплені, або знищені військами Саддама Хусейна в 1990 році, в ході окупації Кувейту. Кілька вцілілих бойових одиниць увійшли в Ель-Кувейт разом з частинами багатонаціональних сил.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.