Чингульський курган
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чингу́льський курга́н — курган в Україні, в Запорізькій області, біля села Заможне Токмацької громади Пологівського району[1]. Розташований над широкою Молочансько-Чингульською заплавою, на краю степового плато високого правого берега річки Чингул, 2 км західніше села[1]. Має унікальний поховальний комплекс — могилу половецького князя ХІІ— початку ХІІІ століття, що була виявлена 1981 року Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР[1], археологами Юрієм Рассамакіним та Віталієм Отрощенко. Курган правильної півсферичної форми (висота 5,8, діаметр 68 м)[1].

Назва
Опис
Узагальнити
Перспектива

Курган мав правильну півсферичну форму (висота 5,8 м, діаметр 68 м).[3]
Виявлена тут археологічна пам'ятка являє собою:
- поховання катакомбної культури (XVIII—XVII ст. до н. е.),
- залишки дерев'яного саркофага, в якому було поховано половецького князя.
Поховання хана датується XII — початком XIII ст. і має цікавий поховальний обряд — у саркофазі збереглась велика кількість артефактів, потрібних небіжчику в потойбічному світі, серед яких витвори мистецтва візантійських та західноєвропейських майстрів, зброя та унікальний археологічний текстиль.[4][5]
При розкопках знайдено кістки жертовних коней та овець та унікальні речі: золочений шолом, залізна кольчуга, шабля, щит, налуччя, сагайдак із стрілами, 2 ножі та кинджал, 3 шовкові пояси з срібними пряжками, чаша, яку носили на поясі, золотий та електровий ланцюги, 2 золоті персні з коштовним камінням, срібна з позолотою курильницю, амфори, полив'яний посуд, золота гривна-жезл тощо. В саркофазі знайдені залишки 6 шовкових візантійських імператорських каптанів, прикрашених золотим шиттям.[4]
Припускають, що небіжчиком, похованим в Чингульському кургані, є князь Тігак, родич князя Котяна і сват короля Данила[6], так само як трохи пізніше за часом поховання біля Таганчі — швидше за все належить останньому відомому в історії половецькому правителю Ульдамуру (Олдеміру, Володимиру), який після поразки в битві на озері Ход (1282) від Ласло IV Куна втік до Золотої Орди[7].
Після введення пам'ятки в науковий обіг на початку 1980-х — у 1990-ті роки, для повноцінного вивчення комплексу у археологів не було можливостей. Дослідницьку роботу з цим комплексом поновлено у 2009 році за підтримки гранту для спільних досліджень від Гетті-фундації.[5]
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.