Черіковер Лазар Зиновійович

Лазар Зіновійович Черіковер (3 липня (21 червня) 1895 року, Полтава — 25 грудня 1964, Москва) — радянський архітектор^[1] . Автор ряду житлових будинків, стадіонів, клубів, поліклінік, лікарень, санаторіїв та інших громадських будівель в Москві та в інших великих містах СРСР^[2]. Займався теоретичними питаннями архітектури і інтер'єру. Один із засновників фізіологічного мінімалізму, який став на практиці основою при проектуванні і будівництві малогабаритних квартир.

Черіковер Лазар Зиновійович
Народження	21 червня (3 липня) 1895 Полтава, Російська імперія
Смерть	25 грудня 1964(1964-12-25) (69 років) Москва, СРСР
Країна (підданство)	Російська імперія  СРСР
Навчання	Московський державний технічний університет імені Баумана
Діяльність	архітектор
Черіковер Лазар Зиновійович у Вікісховищі

Біографія

Середню освіту отримав в гімназії і в Архітектурному відділенні Київського художнього училища, яке закінчив у 1918 році^[2].

Після закінчення училища працював у Полтаві в Комітеті охорони пам'яток мистецтв. Одночасно брав участь в конкурсі народних домів (1-ша премія).

Навчався на архітектурному факультеті МВТУ у 1920–1927 роках. Закінчив навчання з відзнакою.

У період навчання в МВТУ працював в майстерні академіка Щусєва над споруджуванням будівлі Казанського вокзалу. Працював у тресті «Технотканина».

Після закінчення Бауманского училища Черіковер з деякими своїми однокурсниками (Г. Г. Вегман, В. Н. Владимиров, М. В. Гакен) влаштувався у відому архітектурну майстерню Б. М. Великовського.

У 1927 році А. Я. Лангман запрошує Черіковера в майстерню Стройдомбюро.

У 1928–1938 роках працював в Інженерно-Будівельному Відділі ОДПУ — НКВС.

У період з 1938 по 1939 роках працював архітектором в Держздравпроекті, після перейшов в Академію Архітектури СРСР до Кабінету внутрішнього обладнання.

З 1940 по 1942 роках Черіковер керував майстернею експериментального обладнання Академії архітектури СРСР (АА СРСР). Займався теоретичними і практичними питаннями створення масових меблів для житла. У 1940 році деякі проекти Черіковера були запровадження у виробництво.

З початком Другої Світової війни Черіковер, будучи вже співробітником Академії архітектури, брав активну участь в організації маскування особливо цінних об'єктів міської і промислової інфраструктури великих міст СРСР: Москва, Горький, Іваново, Воронеж. Пізніше працював у Молотовській бригаді Академії Архітектури СРСР.

З 1944 року — заступник директора НДІ художньо-декоративних виробів і обладнання будівель АА СРСР.

Після війни під керівництвом Черіковер здійснювався розрахунок норм простору, необхідного для побуту. Зокрема, розрахунок мінімальних габаритів квартир (житлових кімнат, ванн і кухонь, коридорів та ін.), необхідних для життя людини.

Останньою його архітектурною роботою стало будівля Міністерства середнього машинобудування в Замоскворіччя на Великій Ординці (1957 рік).

Кандидат архітектури (1943 рік), тема: «Масові меблі для житла — типи і габарити».

Деякі публікації

· Институт архитектуры массовых сооружений. Типы и габариты встроенной мебели для жилья. Выпуск I. М. Государственное архитектурное издательство 1940 г.

· Типы и габариты кухонного оборудования и планировка кухонь малометражных квартир. М., Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1944 г.

· Внутреннее оборудование квартир массового типа. Типы и габариты мебели. М., Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1944 г.

· Мебель в современном жилище. Доклад канд. Архитектуры Л. З. Чериковера. М., изд. и тип. Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1946 г.

· Альбом «Бытовая мебель русского классицизма». Москва, 1953 г. Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре. 81 стр. с 53 иллюстрациями на отдельных таблицах.

· Беседы о домашнем хозяйстве. Ремонт и окраска помещений. Домашние инструменты. М. Молодая гвардия. 1959 г.

Основні роботи

• Громадський корпус Болшевскої трудової комуни ОГПУ, спільно з Л. Я. Лангманом (1930, Корольов, вулиця Дзержинського, 23)^[3] ;
• Житловий будинок в Мілютінском провулоку, 9, (спільно з Л. Я. Лангманом, 1928 рік)^[4] ;
• Стадіон «Динамо», спільно з А. Я. Лангманом (1927—1936, Москва, Ленінградський проспект, 36)^[2]
• Житлові будинки на станції Люберці і Болшево (1931–1932 роки)
• Всесоюзний стадіон в Измайлові (1932 р)
• Відомча поліклініка ОГПУ (НКВД) в Варсонофьевскоум провулку, буд.5 (1932 р)
• Стадіони в Харкові, Воронежі, Смоленську, Мінську, Воронежі (1933-1935)
• Клуби в Люберцях (1934 г.), Москві (1935 р)
• Житловий будинок (спільно з Л. Я. Лангманом, М. Арбузніковим (1935, Москва, Великий Златоустінскій провулок, 5)
• Реконструкція будівлі Міськдуми для Музею Леніна в Москві (1935 рік)
• Житловий будинок біля Покровських воріт (1936, Москва, Покровка 20/1)
• Житловий будинок вул. Горького, 101 (1939, Москва)
• Адміністративна будівля, спільно з П. П. Зінов'євим (1957, Москва, Велика Ординці, 24)

Література

• Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 50. ISBN 978-3-933713-64-3.
• Брановер Г. Г. — Москва: Российская Академия Естественных Наук. Научный фонд «Еврейская энциклопедия». «Эпос», 1997. — Т. III. — С. 238. — 528 с. — 2000 экз.
• Чериковер Л. З. Типы и габариты кухонного оборудования и планировка кухонь малометражных квартир [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Л. З. Чериковер. — Москва: Издательство Академии архитектуры СССР, 1944. — 56 с. : ил. — (Внутреннее оборудование квартир массового типа / Акад. архитектуры СССР. Ин-т архитектуры мас. сооружений).
• Архивные материалы РГАЛИ на члена Союза Архитекторов СССР Чериковера Л. З.

Примітки

1. Материалы к биографическому словарю архитекторов народов СССР. Список имён Х – Я / А. Ф. Крашенинников. — М., 1989. — 64 с.
2. Архивные материалы РГАЛИ на члена Союза Архитекторов СССР. Чериковера Л. З.
3. Общественный корпус Болшевской трудовой коммуны ОГПУ (ныне - торговый центр) (рос.). СОВАРХ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 червня 2011.
4. М. Б. Князев. Ведомственные жилые дома Москвы в творчестве архитекторов А. Я. Лангмана И Л. З. Чериковера // Московский архитектурный институт. — 2019. — 4 листопада.

Література

• Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. — М. : КРАБиК, 1998. — 320 с. — ISBN 5-900395-17-0.