Череповець

місто Череповець
вепс. Čerepovesi; рос. Череповец
Герб Череповця	Прапор Череповця
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Вологодська область
Муніципальний район	Череповець
Код ЗКАТУ:	19430
Код ЗКТМО:	19730000001
Основні дані
Час заснування	1777
Статус міста	1777
Поділ міста	4 райони: Індустріальний,; Першотравневий (Зарічинський),; Зашекснінський, Північний
Населення	▼ 301 040
Площа	121 км²
Густота населення	2544 осіб/км²
Поштові індекси	162600 - 162627
Телефонний код	+7 8202
Географічні координати:	59°08′00″ пн. ш. 37°55′00″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря	130 м
	Влада
Вебсторінка	cherinfo.ru
Міський голова	Олег Олександрович Кувшинніков
	Мапа
	; Череповець ; Череповець
	Череповець у Вікісховищі

Черепове́ць (рос. Череповец, вепс. Čerepovesi) — найбільше^[2] місто Вологодської області, адміністративний центр Череповецького району, одне з небагатьох російських регіональних міст, що перевершують адміністративний центр свого суб'єкта федерації (Вологда) як за чисельністю населення, так і за промисловим потенціалом.^[3]^[4] Населення — 301 тис.^[5] (2023).

Коротка інформація місто Череповець, вепс. Čerepovesi рос. Череповец ...

Закрити

Порт на річці Шексна, лівої притоки Волги, на березі Рибінського водосховища. Відстань від Череповця до Москви — 505 км, до Санкт-Петербурга — 430 км.

Основу промислового потенціалу Череповця складають підприємства чорної металургії і хімічної промисловості. Провідними підприємствами міста є ВАТ «Северсталь», Череповецький сталепрокатний завод ТОВ «Северсталь-метиз», ВАТ «Амофос», ВАТ «Череповецький „Азот“». У місті працюють підприємства дерево- і металообробки, харчової і легкої промисловості, будівельного комплексу. У Череповці понад 1500 малих та середніх підприємств. ВВП міста у декілька разів перевищує ВВП адміністративного центру регіону — Вологди і області в цілому. В Росії місто займає одну з перших позицій за випуском промислової продукції на душу населення, що понад в 2 рази перевищує загальноросійський рівень.

Промисловість

Найбільші підприємства міста:

Металургійний комбінат ВАТ «Северсталь»
Череповецький сталепрокатний завод ТОВ «Северсталь-метиз», входить в групу компаній «Северсталь»
ВАТ «Аммофос» (група «ФосАгро»)
ВАТ «Азот» (група «ФосАгро»)
ВАТ «Домнаремонт» — будівництво металургійних об'єктів, ремонт металургійного обладнання
Сервісна компанія ТОіР обладнання — ЗАО «Фірма „СТОЇК“»
ТОВ «ССМ-Тяжмаш»
ЗАТ «Череповецька сірникова фабрика „ФЭСКО“»
Меблева фабрика
Завод силікатної цегли
Підприємства харчової промисловості
ЗАТ «Череповецький фанерно-меблевий комбінат»
ЗАТ «Череповецький ливарно-механічний завод»
ЗАТ ТД «Северсталь-Інвест»
ТОВ «Северсталь-Емаль»

Транспорт

Череповець — промисловий порт на Рибінському водосховищі і пасажирський порт на річці Шексна. Через систему Волго-Балтійського водного шляху місто має виходи до Балтійського, Північного, Чорного, Азовського, Середземного морів.

Місто обслуговує аеропорт Череповець.

Міський транспорт

В 1956 в місті відкрито рух трамваїв — 3 маршрути:

2. вул. Доменна — вул. Миру — проспект Перемоги — Радянський проспект — вул. Комсомольська — Вокзал — вул. Верещагіна — пр. Перемоги — вул. Миру — Доменна
4. вул. Олімпійська — проспект Перемоги — вул. Миру — Доменна — Аглофабрика № 3
8. вул. Олімпійська — проспект Перемоги — Радянський проспект — вул. Комсомольська — Вокзал — вул. Верещагіна — проспект Перемоги — вул. Олімпійська

Череповецький державний університет
Череповецький військовий інженерний інститут радіоелектроніки
Інститут менеджменту і інформаційних технологій (філіал) Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету (ІМІТ СПбДПУ)
Череповецький філіал Інституту Бізнесу і Права
Череповецький філіал Московської державної академії водного транспорту
Череповецький філіал Вологодського державного технічного університету
Череповецький філіал Сучасної гуманітарної академії
Череповецький філіал Санкт-Петербурзького інженерно-економічного університету (ІНЖЕКОН)
Череповецький філіал Столичного гуманітарного інституту
Череповецький філіал Університету Російської академії освіти
Череповецький металургійний коледж

Залізничний вокзал
Череповець, 18 липня 2001
Череповець
Камерний театр
Октябрьський міст через Шексну
Будинок Мілютина
Пам'ятник художнику Верещагіну
Будинок-музей Верещагіних
Будинок С.А. Демидова з каплицею Філіппо-Ігнатіївського монастиря
Будинок Волкових

Амосов Микола Михайлович (1913—2002)
Бардін Іван Павлович (1883—1960)
Баскаков Володимир Євтихіанович (1921—1999)
Башлачов Олександр Миколайович (1960—1988)
Верещагін Василь Васильович (1842—1904)
Верещагін Микола Васильович (1839—1910)
Воробйов Володимир Анатолійович
Єркімбаєв Рауль Альбертович
Каюров Юрій Іванович (* 1927) — радянський і російський актор театру і кіно.
Красоткін Дмитро Іванович
Кувшинніков Олег Олександрович
Кутепов Олександр Павлович (1982—1930) — російській військовий діяч, монархіст, генерал-лейтенант, учасник білого руху.
Мордашов Олексій Олександрович
Носков Микола Іванович
Парфьонов Леонід Геннадійович
Чечулін Микола Дмитрович
Юшкевич Дмитро Сергійович
Самохіна Анна Владленівна
Мітяєв Олег Григорович

Череповецька міська громадська організація інвалідів «Ареопаг», проспект Перемоги 6, офіс 1.

[1]
2023
[2]
http://www.mojgorod.ru/vologod_obl/index.html [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.] Вологодська область в енциклопедії «Моє місто»
[3]
http://perepis2002.ru/content.html?id=1&docid=10715289081416 [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] Чисельність населення Росії, федеральних округів, суб'єктів Російської Федерації, районів, міських поселень, сільських населених пунктів — райцентрів і сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі і більше. (рос.)
[4]
http://vologda-oblast.ru/periodic.asp?CODE=797&V=78&LNG=RUS [Архівовано 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] «Чорна металургія дає 70 % обсягу промислового виробництва, 90 % прибутку підприємств всіх галузей економіки області» — Офіційний сайт Уряду Вологодської області/ (рос.)
[5]
Оценка численности постоянного населения по городским и муниципальным округам (районам) Вологодской области на 1 января 2023 г. и в среднем за 2022 г. web.archive.org. 6 квітня 2023. Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 5 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Офіційний сайт [Архівовано 4 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікістрім — Череповецька вільна енциклопедія
Міський портал [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Найстарший Череповецький форум [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Череповець OnLine [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Інтернет-портал м. Череповець [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Інтерактивна карта Череповець — 2010 [Архівовано 9 травня 2010 у Wayback Machine.]
Так начиналась Северсталь(рос.)

[1] [1]
2023

[2] [2]
http://www.mojgorod.ru/vologod_obl/index.html [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.] Вологодська область в енциклопедії «Моє місто»

[3] [3]
http://perepis2002.ru/content.html?id=1&docid=10715289081416 [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] Чисельність населення Росії, федеральних округів, суб'єктів Російської Федерації, районів, міських поселень, сільських населених пунктів — райцентрів і сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі і більше. (рос.)

[4] [4]
http://vologda-oblast.ru/periodic.asp?CODE=797&V=78&LNG=RUS [Архівовано 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] «Чорна металургія дає 70 % обсягу промислового виробництва, 90 % прибутку підприємств всіх галузей економіки області» — Офіційний сайт Уряду Вологодської області/ (рос.)

[5] [5]
Оценка численности постоянного населения по городским и муниципальным округам (районам) Вологодской области на 1 января 2023 г. и в среднем за 2022 г. web.archive.org. 6 квітня 2023. Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 5 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[2]

[3]

[4]

[5]

[1]