З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чемпіонат Європи з баскетболу 1949 — 6-й Чемпіонат Європи з баскетболу проходив з 15 по 22 травня 1949 у Каїрі. Володарем золотих медалей стали господарі туніру збірна Єгипту.
Сім національних збірних, членів міжнародної федерації баскетболу (ФІБА) взяли участь в чемпіонаті. Місцем проведення чемпіонату став Єгипет. У той час чемпіонати Європи були відкритими, тобто будь-яка, а не тільки європейська, збірна могла взяти участь в чемпіонаті [1].
Згідно з регламентом, чемпіонат Європи 1949 повинен був приймати Радянський Союз на правах переможця останньої першості. Однак, СРСР відмовився брати участь і проводити чемпіонат[1] Срібний призер чемпіонату світу 1947 року Чехословаччина була приймаючою стороною на тому чемпіонаті і тому не розглядалася як кандидат на проведення ще одного чемпіонату. З огляду на ці обставини, проведення чемпіонату Європи 1949 року було запропоновано Єгипту, як бронзовому призеру чемпіонату 1947 року.
Ігри чемпіонату проходили в столиці Єгипту, Каїрі. Багато країн відмовилися від участі в чемпіонаті, обґрунтовуючи свою відмову транспортними труднощами — неможливістю дістатися на чемпіонат. Тільки чотири з семи команд, які брали участь в чемпіонаті, були з Європи і навіть ця незначна більшість включає трансконтинентальну Туреччину, яка вважається частиною Європи на міжнародній спортивній арені[2]. ФІБА назвала чемпіонат 1949 року одним з найслабших в історії змагань. Тільки три з семи команд раніше вже були учасниками європейської першості, для інших 4 команд це був дебют на європейській арені.
Єгиптяни, бронзові призери попереднього чемпіонату Європи 1947, виграли всі 6 матчів з різницею більше 10 очок. Господарі зуміли випередити збірну Франції, яка за рік до цього виграла срібло на Олімпіаді в Лондоні, тоді як єгиптяни зайняли там лише 19-е місце (у складі французів виступало 5 учасників олімпійського турніру в Лондоні).
Формат проведення чемпіонату Європи 1949 був такий же як і у останнього передвоєнного чемпіонату 1939 року в Литві. Матчі проводилися за коловою системою — кожна команда грала з кожною один матч. Переможець отримував 2 очка, команда, яка програла, — одне очко. Команда, яка набрала найбільшу кількість очок після всіх ігор, ставала чемпіоном Європи.
Гра | Команда 1 | Команда 2 | Рахунок | 1 Т. | 2 Т. | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
X 1 | ![]() | ![]() | 46:28 | 21:11 | 25:17 | – |
X 2 | ![]() | ![]() | 48:41 | 20:25 | 28:16 | – |
X 3 | ![]() | ![]() | 36:57 | 16:36 | 20:21 | – |
X 4 | ![]() | ![]() | 71:44 | 33:27 | 38:17 | – |
X 5 | ![]() | ![]() | 36:45 | 14:24 | 22:21 | – |
X 6 | ![]() | ![]() | 58:25 | 30:13 | 28:12 | – |
X 7 | ![]() | ![]() | 40:37 | 22:21 | 18:16 | – |
X 8 | ![]() | ![]() | 43:26 | 16:13 | 27:13 | – |
X 9 | ![]() | ![]() | 54:41 | 20:18 | 34:23 | – |
X10 | ![]() | ![]() | 47:33 | 25:24 | 22: | 9– |
X11 | ![]() | ![]() | 28:38 | 13:16 | 15:22 | – |
X12 | ![]() | ![]() | 23:54 | 10:27 | 13:27 | – |
X13 | ![]() | ![]() | 41:36 | 32:22 | 9:14 | – |
X14 | ![]() | ![]() | 30:57 | 14:28 | 16:29 | – |
X15 | ![]() | ![]() | 33:43 | 15:24 | 18:19 | – |
X16 | ![]() | ![]() | 22:34 | 13:15 | 9:19 | – |
X17 | ![]() | ![]() | 44:57 | 27:25 | 17:32 | – |
X18 | ![]() | ![]() | 45:49 | 24:19 | 21:30 | – |
X19 | ![]() | ![]() | 38:24 | 22:16 | 16: | 8– |
X20 | ![]() | ![]() | 50:39 | 15:20 | 35:19 | – |
X21 | ![]() | ![]() | 56:22 | 25:12 | 31:10 | – |
Місце | Країна | О | В | П | МЗ | МП | Різ |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() |
12 | 6 | 0 | 346 | 216 | +130 |
2 | ![]() |
11 | 5 | 1 | 281 | 199 | +82 |
3 | ![]() |
10 | 4 | 2 | 269 | 241 | +28 |
4 | ![]() |
9 | 3 | 3 | 247 | 256 | -9 |
5 | ![]() |
8 | 2 | 4 | 174 | 255 | -81 |
6 | ![]() |
7 | 1 | 5 | 219 | 287 | -68 |
7 | ![]() |
6 | 0 | 6 | 183 | 265 | -82 |
Чемпіон Європи 1949 |
---|
![]() 1-й титул |
Бронзовим призером у складі збірної Греції став Файдон Маттайоу, який виступав в академічному веслуванні на Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.