Чемеркін Сергій Григорович

Сергі́й Григо́рович Чеме́ркін — український мовознавець. Кандидат філологічних наук (1995).

Сергій Григорович Чемеркін
Народився	19 листопада 1964(1964-11-19) (59 років) с. Підгайці Луцького р-ну Волинської обл.
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Одеський державний університет
Галузь	українська мова
Заклад	Інститут української мови НАН України
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук

Біографія

Сергій Чемеркін народився 19 листопада 1964 р. у с. Підгайці Луцького р-ну Волинської області. 1985–1990 рр. — навчання в Одеському державному університеті на філологічному факультеті. Після закінчення університету певний час працював в Ізмаїльському державному педагогічному інституті (1990–1992 рр.). З 1992 до 1995 рр. — аспірантура Інституту української мови НАН України. Після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації «Типологія фонологічних систем західнополіських говірок» працює в Інституті. З 1996 року — у відділі стилістики та культури мови. З 2010 р. — старший науковий співробітник.

Наукові інтереси

Досліджує українську мову в мережі Інтернет. У колі наукових інтересів — стилістична система української мови. С. Чемеркін акцентує увагу на тому, що кожен із стилів у інтернет-комунікації, зазнаючи трансформацій, втрачає одні стильові визначальні ознаки і набуває інших. Одним із різновидів розмовного стилю в Інтернеті є так звана функціонально усна розмовна мова — писемна форма розмовної комунікації, у якій використано особливі засоби відтворення інтонації, міміки тощо. Сакральний стиль, що обслуговує здебільшого християнську релігійну течію (переважно православ'я), в Інтернеті набуває виразних ознак інших релігійних конфесій, які в Мережі представлені значно потужніше, ніж у реальному житті. У офіційно-діловому стилі в Інтернеті надзвичайно активізувалися такі жанри, як автобіографія, анкета, резюме, суттєво зазнаючи впливу розмовної мови. Художній стиль української мови в Інтернеті завдяки креолізації художніх текстів має потужніші можливості для створення системи образів. Зокрема, до таких засобів належать елементи техно. Текстове оформлення наукового стилю в Інтернеті вирізняється суттєвим нашаруванням розмовної мови і гіпертрофічним розвитком таких жанрів, як коментар, рецензія. Розмовність характерна і для публіцистичного стилю в Інтернеті.

Завдяки технічним засобам візуалізації, зокрема, електронному гіпертексту, що дав змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу, — їх комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів, із мультилінгвальною структурою. С. Чемеркін зазначає, що вивчення цих одиниць неможливе без застосування стилістики гіпертексту, а також інших галузей лінгвістичних і нелінгвістичних знань.

Публікації

Сергій Чемеркін — автор ряду публікацій, присвячених вивченню української мови в мережі Інтернет:

• Причини низького рівня досліджуваності української мови в Інтернеті // Українознавство. — 2011. — № 1. — С. 136–138.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. — К., 2009. — 240 с.
• Українська мова на вебсторінках лідерів українського Інтернету // Українознавство. — 2009. — № 2. — С. 162–166.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Матеріали до словника нових слів і значень (слова з прикладкою Інтернет) // Лексикографічний бюлетень. — 2009. — Вип. 18. — С. 191–212.
• Публіцистичний стиль української мови в Інтернеті: диференційні ознаки // Українознавство. — 2008. — № 4. — С. 220–224.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• Інтернет — це теж літопис^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Чемеркін Сергій Григорович [Архівовано 30 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Інститут української мови: історія і сучасність. — К., 2011. — С. 42-43.