Чаплинський Ігор Орестович

І́гор О́рестович Ча́плинський (нар. 5 липня 1959, смт Заболотів) — український альпініст, майстер спорту, підкорювач 7-тисячників.

Чаплинський Ігор Орестович
Ігор Чаплинський
Народився	5 липня 1959(1959-07-05) (65 років) Заболотів
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ
Відомий завдяки	альпінізм
Alma mater	Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Титул	майстер спорту
Нагороди	Майстер спорту України (1991)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чаплинський.

З життєпису

Народився 5 липня 1959 року в смт Заболотів, Снятинського району на Івано-Франківщині.

1976 року вступив на навчання на механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1981 році. Під час навчання був активним учасником секції гірського туризму КДУ (керівник — Борис Семенович Захарченко), одночасно захопився скелелазінням та альпінізмом.

Після навчання залишився жити й працювати у Києві.

Спортивні здобутки

• Кандидат у майстри спорту з близько 1986 року, майстер спорту з 1991 року;
• Провідний тренер України з альпінізму у 1991—1994 роках;
• Зробив сходження на низку 7-тисячників (у тому числі всі «радянські», окрім піку Перемоги).

Серед відомих сходжень (всі — VI категорія складності, тобто найвища):

• Дхаулагірі (8167 м, масив Дхаулагірі, Непал) — 1994 (класичний маршрут);
• Аксу (5217 м, Туркестанський хребет, Паміро-Алай (Фанські гори)) — 1987 (маршрут Кавуненка) 1988 (маршрут Чаплинського), 1991 (варіант маршруту Костенка);
• Шингу-Чарпа (5800 м, = Shingu Charpa, Каракорум), 2006 (першопрохід, північний гребінь)^[1] — за це сходження (сходження потрапило до п'ятірки найнеймовірніших у 2006 році^[2] його учасники Ігор Чаплинський, Андрій Радіонцев та Орест Вербицький номіновані на «Золотий льодоруб», що було вручено 02 лютого 2007 року.

^[2](фоторепортаж з церемонії вручення нагород «16 Piolet d'Or-2007» вміщено на сайті «mountain.ru»^[3];

• Мак-Кінлі (6168 м, Кордильєри, Аляска) — 2010;
• Ушба (4690 м, Сванетія, Великий Кавказ) — 5 разів, у тому числі 1993 — Північна Ушба (маршрут…), 1993 (маршрут Анатолія Кустовського), 2005 маршрут Мишляєва, 2011 (новий маршрут «Характерник»). Фоторепортаж про проходження маршруту викладено на сервісі youtube^[4].

Мак-Кінлі	Ушба	Дхаулагірі	Панорама Паміро-Алаю (вид з гори Чимтарга на найнеприступніші вершини світу)

Відзнаки

Ігор Орестович є володарем кількох високих відзнак, вручених йому за визначні здобутки в альпінізмі. Серед них: 1) відзнака «Майстер спорту» № 266561, вручена Ігорю Чаплинському за здобутки в альпінізмі 2) орден «За заслуги» III ст. № 4027, вручений І. Чаплинському 9.10.2001 р., 3) «Золотий Льодоруб» як вища нагорода в альпінізмі, вручена 26.01.2007.

• 
  відзнака "Майстер спорту" № 266561.
• 
  орден «За заслуги» III ст. № 4027.
• 
  кришталевий куб "Золотий льодоруб".

Громадське життя

Ігор Чаплинський на своїй садибі

Прихильник «екожиття», життя в гармонії з природою^[5]. Категорично не визнає життя на асфальті, воду невідомої якості з водопроводу, їжу невідомої якості з магазинів. Живе на садибі, побудованій власними силами з природних матеріалів.

Весною 2014 року Ігор Чаплинський опублікував на спортивних вебресурсах «Звернення до альпіністів Росії»^[6].

Активно співпрацює з волонтерськими групами, що допомагають бійцям на фронтах російсько-української війни 2014—2019 рр. Значну кількість допомоги, спрямованої через волонтерів на підтримку війська (пошив курток та спеціального спорядження, ремонт безпілотників тощо) Ігор Орестович фактично ніколи не афішує, і це залишається відомим лише вузькому колу дотичних до цієї допомоги людей. Те саме стосується і підтримки багатьох колег та друзів, альпіністів та загалом мандрівників.

У продовження своїх численних (і завжди мало афішованих) акцій на підтримку колег та альпінізму, в рік свого 60-ліття Ігор Орестович оголосив конкурс для українських альпіністів на краще сходження 2019 року: «Друзі альпіністи! Об'являється КОНКУРС на краще сходження 2019 року. Переможцям чи переможцю винагорода 60 (шістдесят) тисяч гривень.»^[7]

Родина

Ігор Орестович, сповідуючи родинні стосунки як одну із найвищих цінностей, приділяє увагу трьом важливим складовим повсякденного життя, на які варто витрачати час, кошти та зусилля: здоров'я, подорожі, освіта, у тому числі неперервна щоденна самоосвіта та сприяння освіті найближчих рідних і друзів, а також неперервні подорожі з коханими дружиною та дітьми у різні куточки світу. Спільними знаменниками в цьому всьому є висока любов до рідного краю та родини.

• 
  Садиба Чаплинських: робочий куточок в гостьовій кімнаті
• 
  Чаплинські (Марія, Орися та Мар'яна) на прогулянці
• 
  Орися та Мар'яна Чаплинські в день охорони кажанів
• 
  Чаплиські вирушають машиною в подорож

Див. також

• Історія альпінізму в Україні
• Категорія:Семитисячники
• Категорія:Восьмитисячники
• Категорія:Здоровий спосіб життя

Примітки

1. Ширгу-Чарпа — дуже красива гора, на якій ще ніхто ніколи не був. Першопрохід Ігора Чаплинського. Радіо Свобода. 24 січня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
2. Пакистанський виклик. Prox. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
3. Фоторепортаж (Фоторепортаж з церемонії вручення нагород "16 Piolet d’Or-2007"). Mountain.ru. Архів 16 Piolet d’Or-2007 оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
4. Ушба 2011: Проходження маршруту «Характерник» (youtube)
5. Сім'я Чаплинських на Київщині живе в єднанні з природою. podrobnosti.ua. 09 липня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
6. Обращение к альпинистам России. Игорь Чаплинский, 08.03.2014. Alpine.in.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-14 у Wayback Machine.]
7. Конкурс на краще сходження 2019 року

Посилання

• Інтерв'ю з Ігорем Чаплинським [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Іншалла 2006. Автор Орест Вербицький
• Андрей Лебедев. Краткий отчет о горном походе по Центральному Каракоруму. 24.08.2006 [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гірський клуб «Тернопіль». Інтерв'ю з Ігорем Чаплинським, червень 2010 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Пакистанський виклик // prox, 2010 [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Ігор Чаплинський про Piolet d'Or, 05.02.2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ігор Чаплинський: «Маршрут мені надзвичайно сподобався, просто класика!», 02.08.2006 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Украинский альпинист Игорь Чаплинский и его коллеги из России и США чудом остались в живых, попав в горах киргизии в плен к боевикам // Факти, 16.09.2000 [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Южная Ушба и этика. автор — Сергей Дидора, 23/06/2015 (рос.)
• Сім'я Чаплинських на Київщині живе в єднанні з природою // Подробиці, 09 липня 2012 [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• В мире отмечают День альпиниста (07 августа 2011) [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)