Цис Василь Трохимович

Цис Василь Трохимович (15 січня 1904(19040115) — †12.06.1977)  — радянський піхотинець, брав участь у Другій світовій війні. Герой Радянського Союзу (1944).

Цис Василь Трохимович
Народження	15 січня 1904(1904-01-15) с.Хоружівка Сумської області
Смерть	12 червня 1977(1977-06-12) (73 роки) м. Комсомольське Донецької області
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Роки служби	1941–1945
Партія	КПРС
Звання	старший сержант
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 15 січня 1904 в с. Хоружівка в селянській родині. Спочатку закінчив чотирикласну церковноприходську, а в 1921 — семирічну школу.

Після закінчення семирічки вступає на навчання до Гадяцького педагогічного технікуму. Здобувши освіту вчителя, повертається до рідного села, де працює в місцевій школі.

У 1933 отримує направлення на нове місце роботи і переїжджає до с. Новокатеринівка Старобешівського району, Донецької області. Працював вчителем мови і літератури у місцевій школі, згодом її завучем.

Участь у Другій світовій війні

Коли почалася війна студент-заочник Ворошиловградського педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка Василь Трохимович Цис якраз збирався складати державні екзамени, але зробити цього не встиг. У серпні 1941 був призваний до лав РСЧА.

Помічник командира взводу 218-го гвардійського стрілецького полку 77-й гвардійської стрілецької дивізії Центрального фронту^[1], гвардії старший сержант В. Т. Цис воював також на Степовому і 1 Білоруських фронтах, брав участь у битві за Москву, Сталінградській битві, на Орловсько-Курській дузі. Був двічі тяжко поранений, але після лікування знову повертався в стрій.

15 січня 1944 (в день 40-річного ювілею) Указом Президії Верховної Ради СРСР за участь у форсуванні Дніпра В. Т. Цису присвоєно звання Героя Радянського Союзу^[2].

Після битви за Дніпро Василь Трохимович брав участь у звільненні Білорусі, Польщі, де був тяжко поранений. Довго лікувався у госпіталі міста Любертове.

Мирне життя

Повернувся до мирної праці інвалідом другої групи, продовжував навчати дітей.

До 1960 працював завучем у своїй школі.

Останні роки жив у м. Комсомольське Донецької області. Помер 12 червня 1977 року. Похований на кладовищі міста Комсомольське.

Нагороди

Музей В. Т. Циса

Герой Радянського Союзу — Медаль «Золота Зірка»

Орден Леніна

За успіхи, досягнуті у навчанні і вихованні дітей, В. Т. Цис був нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть», і нагрудним знаком «Відмінник народної освіти».

Вшанування пам'яті

Могіла В. Т. Циса

У м. Комсомольське й у с. Хоружівка існують вулиці на честь Героя, в Комсомольській ЗОШ I–III ступенів № 5 функціонує меморіальний музей.

Література

• Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. 3-е изд., перераб. и доп. Харьков, 1983.— С. 494–495. (рос.)
• Кавалеры Золотой Звезды. Донецк, 1976.— С. 448–449. (рос.)
• Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск,1984.— С. 561. (рос.)
• Цис Василь Трохимович // Герої – освітяни і науковці України / Упоряд. О.А. Сай та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Генеза, 2012. – с. 82-86. ISBN 978-966-11-0226-1.

Біографічні статті

• Цыс Василий Трофимович. на www.warheroes.ru.(рос.)

Примітки

1. Победа 1945
2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.