Loading AI tools
вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цикорій городній[1], цикорій салатний[джерело?], ендивій (Cichórium endívia) — однорічна або дворічна рослина з родини айстрових. У культурі вирощується кореневий, листовий ендивій і ескаріол. Вони багаті на каротин, аскорбінову, фолієву, пектинову кислоти. Мають підвищений вміст калію і заліза. Містять інулін. Гіркуватий присмак листя обумовлений наявністю глікозиду антибіну, котрий покращує роботу кровоносно-судинної системи людини, органів травлення і особливо печінки й жовчного міхура[2].
| Цикорій салатний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Цикорій (Cichorium) |
| Вид: | C. endivia |
| Біноміальна назва | |
| Cichorium endivia L., 1753 | |
З листя готують салати, гарніри для других страв, використовують їх для сервірування стола.
Вирощується цикорій салатний висівом насіння і розсадою в ранньовесняний та літній періоди з міжряддями 45 см і відстанню між рослинами в ряду 25 — 30 см. Догляд такий же, як і за іншими салатними рослинами. Коріння ендивія використовують для вигонки в теплиці або на підвіконні. Їх висаджують у торф або пухку землю в затіненому місці.[2] При вирощуванні як технічної культури на полях, урожайність коренів сягає до 240 ц/га, найкращі врожаї цикорію у місцях із вологих кліматом на родючих, добре аерованих ґрунтах. Використовуються у харчовій та спиртовій промисловостях.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
