Цикломедуза

Цикломедуза (лат. Cyclomedusa) — вимерлий рід едіакарської біоти. Являла собою округле тіло з круглим центральним потовщенням і п'ятьма концентричними гребенями (дисками) зростання навколо неї. Більшість особин малого розміру, хоча відомі знахідки до 20 см в діаметрі. Концентричні круги не завжди точно округлі, особливо коли сусідні особини заважають нормальному росту. Помітні радіальні лінії, що виходять з центрального потовщення за межі зовнішніх дисків.

? † Цикломедуза Час існування: 600–544 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Біологічна класифікація
Царство: Тварини Рід: Цикломедуза Вид: Cyclomedusa davidii
Біноміальна назва
Cyclomedusa davidii
Посилання
Вікісховище: Cyclomedusa Віківиди: Cyclomedusa Fossilworks: 4526

Цикломедузи були широко поширені в Едіакарії. Описано декілька видів цих тварин. Найперші знахідки зроблено в Маянських відкладеннях (ранній неопротерозой Сибіру, 1100–850 млн років тому)^[1]. Спочатку вважалося, що організм являє собою деяку подобу звичайної медузи^[2], проте на деяких зразках помітні відхилення від правильної форми, викликані сусідством інших особин, які свідчать про те, що цикломедузи були бентоснимі тваринами^[3]. Відбитки не виявляють мускулатури, подібної до мускулатури сучасних медуз. На деяких відбитках помітна прикріплювальна частина, характерна для стеблових організмів, подібних до морського пір'я^[4].

Існують припущення, що цикломедузи являли собою колонії мікроорганізмів^[5]. Д. Гражданкін порівнював концентричні і радіальні структури цикломедуз з аналогічними утвореннями сучасних бактеріальних колоній.

Відбитки цикломедуз знайдені в неопротерозойських відкладеннях в едіакарії (Австралія), Фіннмаркі (Норвегія), Чарнвуд-Форесті (Charnwood Forest) (Велика Британія), Оленьці (Росія), північному Китаї, Ньюфаундленді, північно-західній Канаді, Поділля (Україна), Уралі (Росія), узбережжі Білого моря (Росія) і Сонорі (Мексика).

Еволюційні попередники цикломедуз невідомі^[6].

Примітки

1. Khomentovsky V., Nagovitsin K.; Postnikov A. Mayanian (1100–850 Ma) — Prebaikalian Upper Riphean of Siberia // Russian Geology and Geophysics. — 2008. — Vol. 49. P. = 1-6
2. Sprigg R. C. (1947): Early Cambrian jellyfishes (?) From the Flinders Range, South Australia //' Transactions of the Royal Society of South Australia. — 1947. Vol. 71, No 2. — P. 220
3. / cyclomedusa.html (University of California at Berkeley) Cyclomedusa^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. (Queens University) " Disk-Form Fossils of Canada " [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Adolf Seilacher, in a series of papers (1985-92) called into question the assignment of the Ediacaran organisms to Animalia.
5. Grazhdankin D., Gerdes G. Ediacaran microbial colonies // Lethaia. — 2007. — Vol. 40, Issue 3. — P. 201–210 [Архівовано 5 січня 2013 у Archive.is]
6. Дуже небагато представників едіакарської біоти дожили до кембрійського періоду. Деякі з них обговорюються у статтях Conway Morris (1993) і Narbonne (1998). Однак, якщо цикломедуза була мікробної колонією, мікроорганізми, що складали її, могли вижити.

Див. також

• Список едіакарських родів
• Аркаруа
• Аспідела

Ресурси Інтернета

• (University of California at Berkeley) Cyclomedusa
• Conway Morris S. 2036/Pages% 20593-635.pdf Ediacaran-like fossils in Cambrian Burgess Shale-type faunas of North America^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Palaeontology. — 1993. — Vol. 36. — Р. 593–635.
• Narbonne G. M. The Ediacara biota: A terminal Neoproterozoic experiment in the evolution of life^{[недоступне посилання з липня 2019]}. GSA Today. — 1998. — 8 (2). — Р. 1-6.