Цзян Вей

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цзян.

Цзян Вей (спрощ.: 姜维; кит. трад.: 姜維; піньїнь: jiāng wéi; 202 — 264) — китайський державний діяч, військовик періоду Саньго. Генерал династії Шу.

Цзян Вей
Цзян Вей
Псевдо	Боюе[1]
Народився	202(0202) Ганьгу, Tianshui Commanderyd, Династія Хань
Помер	264(0264) Ченду, Династія Вей
Країна	Династія Шу[2]
Діяльність	політик
Медіафайли у Вікісховищі

Короткі відомості

Цзян Вей походив з офіцерської родини з повіту Цзюньцзі командирства Тяньшуй^[3]. Початково служив під началом Ма Цзуня, голови командирства Тяньшуй династії Вей.

228 року потрапив у полон до Чжуге Ляна, стратега династії Шу, і перейшов до нього на службу. Брав участь у північних кампаніях проти Вей. Завдяки своїм здібностям вислужився до середнього армійського інспектора^[4] та генерала заходу^[5] армій Шу.

Після смерті Чжуге Ляна перебував разом із головнокомандувачем Цзян Ванєм в повіті Ханьчжун, звідки здійснював напади на Вей. 246 року, після кончини Цзяна, керував державними справами разом із головним міністром Фей І. Здійснював походи у командирства Лунсі, Наньань, Цзінчен, підконтрольні династії Вей. Уклав союз із західними тибетськими племенами цян, спільно з якими збирався захопити західні володіння Вей.

Через погане управління впав у немилість імператора Лю Шаня, який поставив своїм головним радником фаворита-євнуха Хуан Хао. Був відсторонений від командування військами і політично ізольований.

263 року, після знищення держави Шу військами Вей вмовив вейського генерала Чжун Хуея повстати проти власного господаря, узурпатора Сими Чжао. Убитий підлеглими Чжуна 264 року.