Церква Сен-Мадлен (Париж)

Церква Сен-Мадлен (фр. l'église de la Madeleine) — церква Святої Марії Магдалини в столиці Франції місті Парижі.

Церква Сен-Мадлен
48°52′12″ пн. ш. 2°19′28″ сх. д.
Тип споруди	церква[1][2]
Розташування	Франція[1][2] , VIII округ Парижа[1]
Початок будівництва	1845
Стиль	Ампір
Належність	католицтво
Єпархія	Паризька архідієцезія
Стан	пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса	place de la Madeleined
Оригінальна назва	фр. Église de la Madeleine
Епонім	Марія Магдалина
Присвячення	Марія Магдалина
Покровитель	Марія Магдалина
Вебсайт	lamadeleineparis.fr
Церква Сен-Мадлен (Париж) (Франція)
Церква Сен-Мадлен у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мадлен.

Розташування та опис

Церква розташована у 8-му окрузі Парижа на площі Марії Магдалини, що вписана у ансамбль бі́льшого (центрального) міського майдану — Площі Згоди.

Разом з рештою будівель площі Церква Сен-Мадлен являє яскравий взірець архітектури французького класицизму.

За архітектурним стилем церква нагадує античний храм.

Параметри Церкви Сен-Мадлен:

• довжина — 108 м;
• ширина — 43 м;
• по периметру розташовані 52 колони коринфського ордеру (кожна заввишки 19,5 м), що повністю оточують споруду;

Церква освітлюється за рахунок склепіння. На відміну від інших церков Церква Сен-Мадлен не має ані трансепту, ні бічних вікон.

З історії церкви

Історія зведення церкви розтягнулася на 85 років з причини політичної нестабільності Франції наприкінці XVIII — перших десятиліть XIX століття. Будівництво стартувало за короля Людовика XV, на честь якого влаштовували Площу Згоди та оточуючий простір, і який власноруч заклав перший камінь під майбутню церкву. У 1720 році парафія придбала землю, на якій заснувала цвинтар Мадлен.

Спершу проєкт Церкви скидався на Дім Інвалідів, тобто хрестоподібну споруду з великим куполом.

Але оскільки імператор Наполеон зажадав, щоб церква була присвячена перемогам його армії, проєкт Церкви був переглянутий архітектором Віньйоном, але поразка у Франко-російській війні (1812) спричинило те, що храм 1837 року переробили на залізничний вокзал (перший у Парижі), а до первинного призначення будівлі повернулись вже 1845 року.