Цербе-Несіна Валентина Адамівна

Валенти́на Ада́мівна Цербе-Не́сіна (нар. 8 січня 1969, с. Полісся Коростенського району Житомирської області) — українська біатлоністка, бронзова призерка Олімпіади-94 в Ліллехамері (Норвегія). Кавалерка «Ордена княгині Ольги», Заслужений майстер спорту України, почесна громадянка міста Прилуки^[1].

Валентина Цербе-Несіна Валентина Адамівна Цербе-Несіна
Оксана Баюл і Валентина Цербе (праворуч) на поштових марках Оксана Баюл і Валентина Цербе (праворуч) на поштових марках
Загальна інформація
Громадянство	УРСР  Україна
Місце проживання	Прилуки
Народження	8 січня 1969(1969-01-08) (55 років) Поліське, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Зріст	161 см
Вага	53 кг
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	біатлон
Нац. збірна	Збірна України з біатлону
Нагороди Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений майстер спорту України
Цербе-Несіна Валентина Адамівна у Вікісховищі

Спортивні медалі
Представник  Україна
Біатлон
Олімпійські ігри
Бронза	Ліллехаммер 1994	Спринт
Чемпіонат світу
Бронза	Рупольдінг 1996	Естафета 4×7,5 км
Бронза	Брезно - Осрблє 1997	Командна гонка 7,5 км

Життєпис

Після закінчення Житомирського механічного технікуму механічної обробки деревини працювала на Прилуцькому меблевому комбінаті контролером відділу технічного контролю. З 1992 року до 1999 року працювала спортивним інструктором на контрактній основі штатної збірної команди України з біатлону.

На Олімпіаді-94 зайняла третє місце в гонці на 7,5 км (перша олімпійська медаль незалежної України), поступившись 1,2 секунди Миріам Бедар з Канади і 0,1 секунди білорусці Світлані Парамигіній.

Була чемпіонкою та призеркою першостей світу, Європи та України з біатлону (протягом 1988–1998 років).

Їй присвоєно звання «Заслужений майстер спорту України» (лютий 1994 року).

1998 року закінчила Чернігівський педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю вчитель фізичної культури. З 2001 до 2003 року працювала директором ТОВ «Європа», а з 2004 року — адміністратором футбольного клубу «Європа» (Прилуки). З жовтня 2004 року працює на посаді начальника відділу молоді Прилуцької міської ради.

У березні 2007 року закінчила Національну академію державного управління при Президентові України.

Державні нагороди

Орден княгині Ольги III ст. (6 березня 2002) — за вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру^[2]

Статистика

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

• Місця 1–3: кількість подіумів
• Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
• В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
• Старти: кількість стартів

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1					1	1
2
3	1	1			1	3
Чільна 10	3	3			9	15
В очках	9	13		3	9	34
Стартів	22	24		5	9	60

Примітки

1. «Медаль Ігор у Ліллегаммері я здобула на позичених лижах» [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Високий замок»
2. Указ Президента України № 222/2002 від 6 березня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 3 листопада 2012.

Джерела

• В. В. Лукашенко, Л. В. Лукашенко. Коростенщина моя… Історико-географічний нарис (видання друге, перероблене, доповнене). —Коростень: 2008. — 204 с. (с. 170)

Посилання

• Троць Петро Валентина Цербе-Несіна: Олімпійську медаль виграла на чужих лижах. Легенда українського біатлону сім років не брала до рук гвинтівку, щоб не було спокуси повернутися у великий спорт, а тепер підтримує футболістів і представляє в міськраді Партію регіонів. [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 037 за 26 лютого 2010 року
• Валентина Цербе: «С Баюл говорили только об украинской кухне» // «Вести». 24.12.2013 [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)