Центр відновлення мистецтва

Центр відновлення мистецтва (англ. Art Renewal Center, ARC) — некомерційна освітня організація, яка включає онлайн-музей, присвячений реалістичному мистецтву.^[1][2] ARC був заснований бізнесменом із Нью-Джерсі, письменником^[3][4] і колекціонером мистецтва Фредом Россом.^[5]

Класична краса, Джон Вільям Годвард, (збірка Шеррі та Фреда Росса)

Центр відновлення мистецтва
Дата створення / заснування	2000
Країна	США
Названий як	ARC museum
Офіційний сайт​(англ.)
Центр відновлення мистецтва у Вікісховищі

Особлива увага приділяється салонному живопису ХІХ ст.^[2] Вільям-Адольф Бугро представлений більш ніж 226 зображеннями на сайті; Росс каже, що роботи Бугро відвідують вдвічі частіше, ніж будь-якого іншого художника на сайті.^[6]

Опис

Центр відновлення мистецтва був заснований у 2000 році групою художників, істориків, колекціонерів та ентузіастів мистецтва на чолі з Фредом Россом, який досі є його директором. Центр відстоює цінності академічного мистецтва та виступає проти модернізму. Його існування базується на ідеї, що академічні стандарти є важливими для формування хорошого художника, і що модернізм не зміг створити мову, здатну ані задовільно передати значення, ані вдосконалити техніку.

Група критично ставиться до більшості видів мистецтва 20-го  століття, оскільки, за їх словами, воно має технічні недоліки, мало ідей і зосереджується на тривіальних предметах. ^.Тим не менш, деякі художники 20-го  століття цінуються, такі як Максфілд Перріш, Норман Роквелл і низка сучасних художників-реалістів, занесених до списку живих майстрів ARC.

Центр відновлення мистецтва активно популяризує французького художника Вільяма-Адольфа Бугро, якого вважають не лише найбільшим французьким художником 19 століття, але й одним із найбільших геніїв мистецтва в історії.

Центр відновлення мистецтва також заохочує розвиток традиційних стилів і методів живопису, наприклад, шляхом навчання в студіях живопису або шляхом організації щорічного конкурсу ARC Salon Competition, починаючи з 2003 року,

Вільям-Адольф Бугро, Німфи та сатир, 1873, Художній інститут Кларка

Інтернет-музей

Art Renewal Center має онлайн-галерею цифрового мистецтва, яка включає великий каталог зображень малюнків, скульптур і картин високої роздільної здатності. Вона включає багато творів епохи Відродження, бароко, рококо, романтизму та французького академізму. Є також деякі художники- імпресіоністи, такі як Моне та Мане. Ця база даних зображень була надана для використання в книгах з історії мистецтва, журналах і газетах.^[7][8][9]

Примітки

1. Journal of Pre-Raphaelite Studies. Т. 12, 13. Arizona State University. 2003. с. 98.
2. Elkins, James (2013). Master Narratives and their Discontents. Routledge. с. 128. ISBN 9781135872571.
3. MAG Collection - 404 Page Not Found. magart.rochester.edu. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 2 липня 2022. [Архівовано 2021-12-01 у Wayback Machine.]
4. Allan, Scott C. (2011). Review of William Bouguereau by Damien Bartoli, with Frederick C. Ross. Nineteenth-Century Art Worldwide. 10 (2).
5. Birkenmeyer, Seth (2 січня 2018). "Living Artist": Williamsburg Art Gallery owner earns national recognition. The Virginia Gazette. Процитовано 21 листопада 2018.
6. Roth, Mark (20 серпня 2007). Gifted artist? Bouguereau's work controversial more than a century after his death. Pittsburgh Post-Gazette. Процитовано 21 листопада 2018.
7. The ARC Live Salon. The Huffington Post. 4 січня 2016.
8. Grigorian, Natasha (19 травня 2009). European Symbolism: In Search of Myth (1860-1910). Peter Lang. ISBN 9783039115310.
9. Napoleon and the Sphinx. 13 грудня 2008.

Посилання

• Офіційний сайт