Хуан Чжун

Хуан Чжун (кит. 黄忠, піньїнь: Huáng Zhōng　148? — 220) — китайський полководець династій Східна Хань і Шу періоду Тридержавності. Відомий завдяки перемозі у битві на горі Дінжунь, в якій його сили розбили армію вейського генерала Сяхоу Юаня. За цей подвиг Хуан Чжун був підвищений до п'ятірки найвпливовіших офіцерів династії Шу, згодом відомих як «п'ятеро генералів-тигрів».

Хуан Чжун
Народився	148 Наньян, Династія Хань
Помер	серпень 220
Країна	Східна Хань[d]
Діяльність	військовослужбовець
Діти	Q16182970?
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хуан.

Хуан Чун завжди зображається у літературі і мистецтві як літній полководець з молодецьким запалом і поставою. Йому приписують невсипущий дух вдосконалення, незважаючи на його вік. Проте реальних історичних відомостей про нього дуже мало, тому визначити його вік напевне неможливо.