Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хуабень (话 本) — китайська міська народна повість, що виникла з усної оповіді. Відображала умонастрої і світорозуміння середніх і нижчих верств міського суспільства середньовічного Китаю: купецтва, торговців і ремісників, людей мистецтва, дрібного чиновництва. У широкому сенсі хуабень означає текст фольклорного походження.
Як особливий жанр писемної сюжетної прози виник в результаті діяльності китайських казкарів (шохуажень) в X-XIII століттях. Спочатку, представляли собою запис розповіді зі слів виконавця, або текст, за яким сказитель вів свою розповідь. Пізніше набули широкого поширення цілком самостійні авторські (або частково авторські) твори, написані в манері хуабень. У китайському літературознавстві вони іменуються «наслідування хуабень» (ні хуабень).
Від XV-XVI століть збереглися збірники «Хуабень з бібліотеки Хун Бяня» («Цінпін Шань тан хуабень») і «Столичне видання популярних повістей» («Цзінь бень тунсу сяошо»).
Хуабень завжди починається віршами (зачинним віршем). За віршами йде зачин, що складається з віршів і пісень, пізніше зачин змінився у бік прози, став являти собою невеликий, ніяк не пов'язаний з основним сюжетом оповідання. Після зачину йде основне оповідання.
Оповідання поділялося на уривки, кожен із яких завершувався віршами. Повість зазвичай завершувалася віршем, який висловлює вирок усьому, що відбувалося. Вирок має збігатися з думкою того, хто слухає повість.
В історії хуабень можна виділити три періоди:
У повістях можна виділити чотири тематичні напрями:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.