Християн Готфрильд Зальцман

Християн Готгільф Зальцман (нім. Christian Gotthilf Salzmann, 1744—1811) — німецький пастор, проповідник, науковець педагог та письменник. Засновник відомої школи у місті Шнепфентале^[4].

Християн Готфрильд Зальцман
нім. Christian Gotthilf Salzmann
Народився	1 червня 1744(1744-06-01)[1][2][…] Земмерда, Німеччина[1]
Помер	31 жовтня 1811(1811-10-31)[1][2][…] (67 років) Вальтерсгаузен, Гота, Тюрингія, Рейнський союз, Німеччина
Країна	Майнцське архієпископство
Діяльність	богослов, письменник, педагог
Мова творів	німецька[3]
Членство	Academy of Science for Public Utilityd і Ілюмінати
Конфесія	лютеранство
Родичі	Otto Rösed
Діти	Пилип Зальцманd і Ernst Julius Theodor Salzmannd
Християн Готфрильд Зальцман у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зальцман.

Біографія

Християн Готгільф Зальцман народився 1 червня 1744 року у містечку Земмерда^[5].

До 1781 році він був пастором і проповідником в Ерфурті, але потім під впливом ідей Базедова і Руссо, а також спостережень, зроблених ним при вихованні власних дітей, повністю присвятив себе педагогічної діяльності^[6][7]. Як і Базедов критикував сучасну йому педагогічну систему за відсутність зв'язку з життям, непослідовність подання інформації учням, невідповідність психологоічному і розумовому розвитку учнів: «При вивченні релігії дитя відривається від рідних полів і подорожує по Едему, Арарату, Уру, Ханаану, Єгипту, пустелях Аравії, піднімається на Синай, переходить Йордан, відвідує Сіон, Голгофу, може бути, перш, ніж відвідало Гай і влізло на пагорб, що знаходяться біля того містечка, де воно народилося. Звідти дитя переходить в Лаціум і Грецію. Тут воно знайомиться з усіма пам'ятками Риму, Афін і Спарти, з військовим і цивільним устроєм їх, з будівельним мистецтвом, з Капітолієм і ареопагом, навіть з міфами про Венеру і Купідон, а тим часом не знає, як управляється рідне містечко, хто такий бургомістр, не знає внутрішнього устрою ратуші. За географією дитя знає щось і про Лісабон, і про Петроград, і про Батавію, знає, скільки квадратних миль має Росія, але не знає розмірів власного князівства, числа його жителів, його творів і доходів. Історія забирає увагу дитяти від того світу, в якому ми живемо, з царства живих вона переносить його в царство мертвих. Вона вчить його тому, що сталося тисячі років тому, і нічого не говорить про те, що в даний час відбувається в країні. Природна історія ставить в один ряд тубільні твори з іноземними, з рослинами і тваринами Індії; дитя дивується слонам і кокосовому горіху і залишається байдужим до коня і до простого горіху» пише дидакт. Зальцман відстоював широке використання натуральної наочності у навчанні, вважав, що вивчення історії, географії, релігії, натуральної історії, та інших предметів повинно починатись з близьких і знайомих міст, речей понять, поступово переходячи до більш віддалених і складніших.

Пам'ятник Зальцману

Пробувши кілька років викладачем Закону Божого в Дессау і написавши чудовий педагогічний роман " Carl von Carlsberg, oder über das menschliche Elend " (1780—1786), Зальцман заснував у 1784 році в купленому їм маєтку Шнепфенталь (біля Готи) школу для хлопчиків час вважалася найзразковішою в Німеччині та приваблювала вихованців з усіх країн Європи^[6][8].

Дружина Зальцмана, дочки та син Карл активно допомагали йому; школа мала характер великого сімейного гуртка, на чолі якого стояв Зальцман, шанований як патріарх. Школа в 1848 від Карла Зальцмана перейшла до його племінника Аусфельда, а після смерті останнього (1880) до його сина^[6].

Найбільше Зальцман відомий своїми педагогічними працями. Крім згаданого роману, видаються його: " Der Himmel auf Erden " (1797); "D er Thüringer Bote " (1788 і сл.); " Sebastian Kluge "; " Conrad Kiefer oder Anweisung zu einer vernünftigen Erziehung ", " Ameisenbüchlein oder Anweisung zu einer vernünftigen Erziehung " та іншими. Його педагогічні твори було зібрано в 1845—1846 рр., також частиною видано Ріхтером^[9] і Боссе і Мейєром^[10][11].

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118605232 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Зальцман, Христиан-Готгильф // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XII. — С. 195–196.

   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24410561d:Track:Q19908137d:Track:Q23892915
4. Rush, Benjamin (1981). Benjamin Rush's Lectures on the Mind. American Philosophical Society. p. 200. ISBN 9780871691446. Retrieved 19 June 2018
5. Todd, Janet (1976). Mary Wollstonecraft: An Annotated Bibliography. ISBN 978-0415752664.
6. Зальцман, Христиан-Готгильф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
7. Johns, Alessa (2014). Bluestocking Feminism and British-German Cultural Transfer, 1750—1837. University of Michigan Press. pp. 61–62. ISBN 9780472035946. Retrieved 19 June 2018.
8. Whaley, Joachim (2012). Germany and the Holy Roman Empire: Volume II: The Peace of Westphalia to the Dissolution of the Reich, 1648—1806. OUP Oxford. p. 520. ISBN 9780199693078. Retrieved 19 June 2018.
9. «Pädagog. Bibliothek», 1870—1875.
10. «Pädag. Klassiker», 1886.
11. Maeyer, Jan de; Ewers, Hans-Heino; Ghesquiere, Rita (2005). Religion, Children's Literature, and Modernity in Western Europe, 1750—2000. Leuven University Press. p. 83. ISBN 9789058674975. Retrieved 19 June 2018.

Література

• Ausfeld . «Erinnerungen aus S. Leben» (нов. вид, 1884); Kreyenberg, «S. und der Philanthropismus» (1884).

Посилання

• Todd, Janet (2013). Mary Wollstonecraft: An Annotated Bibliography (англ.). Routledge. с. 23. ISBN 9781136234552. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2018.