Золота булла

Золота булла (лат. Bulla aurea), також Хрисовул (грец. Χρυσόβουλλον) — печатка, що скріплює декрети західноєвропейських і візантійських монархів у Середньовіччя та епоху Ренесансу. Спочатку стала застосовуватися у Візантії, де також означає тип візантійських імператорських грамот, до якої імператор власноруч пурпуровими чорнилом вписував кілька слів, ставив підпис і дату. Хрисовул скріплювали печаткою (іноді золотою) на шовковому шнурі.

Золота булла
Країна походження	Східна Римська імперія
Золота булла у Вікісховищі

Золота печатка імператора Карла IV.

Золота Булла 1242 Бели IV мешканцям Загреба в Хорватії.

У формі хрисовулу публікувалися закони, міждержавні договори, найважливіші жалувані грамоти.

Найвідоміші Золоті булли:

• Золота булла 1082 імператора Олексія I Комніна
• Золота булла 1126 імператора Фрідріха II
• Золота булла 1136 папи Інокентія II
• Золота булла 1212 імператора Фрідріха II
• Золота булла 1213 імператора Фрідріха II
• Золота булла 1214 імператора Фрідріха II
• Золота булла 1222 угорського короля Ендре (Андрія) II
• Золота булла 1242 угорського короля Бели IV
• Золота булла 1267 угорського короля Бели IV
• Золота булла 1348 короля Богемії Карла I (пізніше став імператором Карлом IV)
• Золота булла 1356 імператора Карла IV Люксембурзького
• Золота булла 1702 імператора Леопольда I

Посилання

• Золота булла [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Хрисовул // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 535. — ISBN 978-966-439-921-7.

Джерела