Loading AI tools
рід павукоподібних З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хрестовик (лат. Araneus) — великий рід аранеоморфних павуків родини колопрядів.
Павук-хрестовик | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
На верхній стороні є білі або світло-бурого кольору плями, що утворюють хрест. Він служить для відлякування тварин[джерело?].
Хрестовики живляться, як і багато павукоподібних, використовуючи павутину. Сидить він не тільки у своїх «печерках», але і в центрі павутини, а також поруч з нею. Травлення зовнішнє — як і всі павуки, сам перетравлювати він не може. Тому запускає в тіло жертви свої травні соки. Поки жертва закутана в павутину, вона перетравлюється. Павуку залишається випити отриманий живильний розчин.
У разі небезпеки павук може згорнутися і прикинутися мертвим.
Віддає перевагу дрібним комахам.
Хрестовики розкидують тенета в кронах дерев, серед чагарникових заростей, на луках. Павук влаштовує ловильні сітки між стовбурами, стеблами чи гілками, а з листя робить собі сховище. Ловильна сітка колесоподібна. Іноді її можна виявити під карнизами та в плетіннях віконних рам закинутих будівель.
У природних умовах ловильна сітка павука займає набагато більше місця, ніж це необхідно для нього при утриманні в неволі. Павуки-хрестовики щодень чи що два руйнують і прядуть нову павутинну сітку, бо мереживо стає непридатним для полювання через потрапляння до нього не тільки дрібних комах, але й великих, від яких павук звільняється, обриваючи навколо невідповідної жертви павутинні нитки.
Побудова нової мережі відбувається зазвичай ночами, а до ранку вона буває вже готова для ловлі комах. Незважаючи на відсутність світла, спорудження нової мережі вночі здійснюється досить успішно, адже павук керується у своїй роботі не зором, а відчуттям дотику.
Мережа дорослої самки павука-хрестовика має строго певне число радіусів і спіралей клейких ниток і постійну відстань між сусідніми витками. Так, наприклад, встановлено, що в її ловчій мережі є 39 радіусів, 35 витків спіралі та 1245 точок прикріплення радіусів до спіралі. Спостережуваний автоматизм будівельного інстинкту павука є результат запрограмованого всього комплексу рухів в нервовій системі, який закріплений генетично в спадковості, а тому властивий всім особинам. Звідси стає зрозуміло, чому молоді павучки вміють будувати павутину і ловити здобич подібно дорослим[джерело?].
Мухи або інші комахи прилипають до павутини, павук уловлює вібрацію мережі та умертвляє жертву укусом отруйних хелицер.
Павук боїться ос і мух, що відкладають яйця на живі об'єкти. Так, наприклад, до ворогів павука можна віднести муху Melanophora roralis, яка користується нерухомістю павука, що чекає на здобич у стані прихованої активності, сідає на спину і моментально відкладає яйце у тіло своєї жертви. Якщо муха потрапить в павутину, вона загине, але її поведінка виключає такий результат.
Отрута хрестовиків токсична для безхребетних і хребетних тварин. У складі отрути є термолабільний гемолізин (гемотоксин), що діє на еритроцити кролика, щура, миші, людини, тоді як еритроцити морської свинки, коня, вівці та собаки до нього стійкі. Термостабільний нейротоксичний компонент отрути має молекулярну масу близько 1000 Да. Нейротоксин блокує синаптичну передачу через ацетилхолінові та глутаматні синапси хребетних і безхребетних тварин. На культурі нейронів спинного мозку отрута робить початкову збудливу дію на глутаматні рецептори, з подальшою десенситизацією. Повне блокування нервово-м'язової передачі у сарани розвивається через 35 хв, а у жаби — через 15 хв після додавання в розчин гомогенату отруйних залоз павука в кінцевій концентрації 2 залози у 2 мл. На синапси хребетних отрута діє зворотно на відміну від безповоротного ефекту на синаптичний апарат безхребетних.[джерело?] Ці павуки здатні
прокусити шкіру людини, однак кількість отрути, яку він впорскує, практично не загрозлива. Біль слабкий, швидко проходить.
Існує понад 500-700 видів хрестовиків, поширених переважно в Голарктиці.
У роді Araneus станом на 2021 рік містяться 560 видів і 15 підвидів[2]. Також понад 100 видів мають статус nomen dubium[3]. Серед них:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.