Храм Успення Пресвятої Богородиці (Радимно)

Церква Успення Пресвятої Богородиці — втрачена колишня парафіяльна церква УГКЦ в Радимні.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пречистої Діви Марії.

Церква Успення Пресвятої Богородиці
49°57′03″ пн. ш. 22°49′15″ сх. д.
Тип споруди	православний храм
Розташування	Польща, Радимно
Архітектор	Василь Нагірний
Кінець будівництва	1906–1911
Зруйновано	травень 1961
Будівельна система	цегла
Належність	Греко-Католицька Церква
Храм Успення Пресвятої Богородиці (Радимно) (Польща)

Історія

Церква станом на 1 серпня 1911 року

Стара дерев'яна церква (1806—1905)

Перемиський латинський єпископ Ян Дзядуський (Jan Dziaduski) гербу Єліта за час свого служіння підтвердив фундуші та давні привілеї православних церков у Радимні, Дальовій та Волі Яслиській^[1].

До 1905 року на місці церкви Успення Пресвятої Богородиці існувала давніша, дерев'яна, яка була побудована в 1806 році, але вона згоріла у липні цього ж року (її парафіяльним священиком був Ігнатій Давидович). Пожежа спалахнула з єврейської лазні і охопила будинок парафіяльного священика та церкву. Протягом року богослужіння проводилося в римо-католицькому костелі. Будівництво нової церкви розпочалося восени 1906 року. Автором проекту став український архітектор Василь Нагірний, який спроектував понад 200 церков в Галичині. У 1907 році будівництво церкви призупинилося через конфлікт між будівельною комісією церкви та священиком.

У 1911 році будівництво церкви було завершено. 26 травня 1912 року єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький УГКЦ Костянтин Чехович освятив церкву.

Після Другої світової війни, коли комуністична влада заборонила греко-католицьку церкву в Польщі, Церква Успення Пресвятої Богородиці ще деякий час використовувалася як римо-католицький костел. У 1947 році в у будівлі церкви був влаштований склад будівельних матеріалів, а в травні 1961 року церква була зруйнована. Нині на цьому місці знаходиться шкільний ігровий майданчик, а в пресвітерії спочатку був магазин, який був зруйнований одночасно з церквою.

Примітки

1. Lewicki K. Dziaduski Jan (1496—1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T/ VI. — S. 72. (пол.)

Джерела

• Наша Віра [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — 2004. — Ч. 7 (195).
• Місило Є. Український Нотр-Дам [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Історія. — 2019. — № 19.