Храм Едфу

Храм Едфу
Храм Едфу
	Храм Едфу
	24°58′40″ пн. ш. 32°52′24″ сх. д.
Тип споруди	Храми Стародавнього Єгипту; храм; руїни і археологічна пам'ятка
Розташування	Єгипет, Едфу; Асуан
Висота	36 м
Будівельна система	пісковик
	Храм Едфу (Єгипет)
	Храм Едфу у Вікісховищі

Храм Го́ра в Едфу — храм в Едфу (Єгипет), присвячений богу Гору. Другий за розмірами храм Стародавнього Єгипту після Карнакського. Виділяється серед давньоєгипетських культових споруджень високим ступенем збереженості.^[3]

Коротка інформація Храм Едфу, Тип споруди ...

Закрити

Thumb — Статуя Гора на вході у головний двір

Храм побудований на честь бога Гора, однак через деякі особливості культу спочатку вважалось, що божество має місцеве походження. Місто Едфу в II номі Верхнього Єгипту згадується під назвою Бехдет в текстах часів Среднього царства і пізніше; в текстах самого храму бог згадується під ім'ям Гор Бехдетський. Однак було встановлено, що культ Гора потрапив в Едфу в часи Стародавнього царства з міста Бехдет (сьогодні — Тель-ель-Баламун) в Дельті, що дозволило остаточно ототожнити його з Гором^[4]. Давні греки, за яких почалось відновлення давього храму, зіставляли Гора з Аполлоном^[5].

Храм в Едфу існував з давніх-давен єгипетської культури, але був відбудований наново за Птолемеїв, за давніми планами від більш ранішого часу вцілів лише наос, на якому збереглись картуші Нектанеба I. Перший камінь в фундамент храму, який відбудовувався був закладений 23 серпня 237 року до н. е.^[6] за Птолемея III. В 212 році до н. е. був закінчений перший етап будівництва храму, а 10 вересня 142 року до н. е.^[6] в присутності Птолемея VIII і його дружини^[6] храм був перший раз освячений: в нього урочисто внесли статую Гора^[5]. Після цього у 140 році до н. е.^[6] будівництво храму тривало: з півдня до храму добудували дві зали з колонами, гіпостильне подвір'я, великий пілон і стіни, які оточують храм. Під час правління Птолемея X Александра (107-88 рр. до н. е.)^[3] храм був відкритий. В 70 році до н. е.^[6] він був знову освячений, однак це не стало закінченням будівництва. В 56 році до н. е.^[6] була побудована брама з ліванського кедру, яка була оббита бронзою. І тільки за Птолемея XII в 57 році до н. е. все будівництво, яке тривало майже 200 років, було закінчено^[5]^[6]^[3].

Храм має довжину 137 метрів і ширину 79 м з висотою пілонів у 36 м^[3]. Вісь його тягнеться з півдня на північ, «від Оріона до Великої Ведмедиці». Пілон прикрашений зі всіх боків написами і зображеннями. Птолемей Діоніс символічно приносить в жертву Гору і Хатхор ворогів і молиться місцевим божествам; далі — за царем і царицею рухається процесія представників різних країн, які несуть в храм дари. За пілоном знаходиться великий чотирикутний двір з 32 колонами; на його стінах — написи про будування і розміри (47,25 м довжина, 42 м ширина). Далі розміщена гіпостильна зала з 18 колонами; праворуч від входу — приміщення для бібліотеки (на стіні написаний її каталог), ліворуч — для молитви царя; стеля прикрашена астрономічними зображеннями. Наступна зала з 12 колонами називалась залою процесій; в одній з її кімнат знаходилась храмова лабораторія (на стінах написи — рецепти запашних мазей). В наступній залі знаходився жертовник; потім була головна частина — святеє святих, з боків і ззаду якої, відділені вузьким коридором, йшли 10 меж для різних божеств^[5]. Архітектура храму, яка поєднує античні і давньогрецькі форми, відмічена рисами еклектизму^[7]. На всіх стінах ззовні і всередині є численні написи і зображення: міф про Гора, який підкорює світи (внутрішня частина західної огорожі), гімни Гору (внутрішня частина стіни), звіт про будівництво, календар і статут місцевих свят, дарчі написи тощо.^[5] В Едфу Гора зображували у вигляді крилатого диску, сокола, іноді людини з головою сокола. В написах в Едфу він був також Гором-Ра; храмові рельєфи підкреслюють щільний зв'язок Гора з його батьком Осірісом, матір'ю і Хатхор. Написи храму Едфу мають велике значення для єгипетської філології, через одне з найбільших зібрань ієрогліфічних текстів греко-римського часу.