Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хосе Сасія (ісп. José Sacía, 27 грудня 1933, Трейнта-і-Трес — 30 серпня 1996) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Дефенсор Спортінг» та «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хосе Сасія у 1965 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Хосе Франсиско Сасія Луго | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 27 грудня 1933 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Трейнта-і-Трес, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 30 серпня 1996 (62 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Монтевідео, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 176 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Уругвай | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1949—195? |
«Айрес-Пурос» «Олімпія» «Іпіріранга» «Дефенсор Спортінг» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — володар Кубка Америки.
На дитячому рівні виступав за столичні клуби «Айрес-Пурос», «Олімпія» та «Іпіріранга»[1]. У 1949 році 15-річний хосе приєднався до молодіжної команди «Дефенсор Спортінг»[2]. Того ж року дебютував у місцевій «Куарті», разом з якою став чемпіоном. У 16-річному віці дебютував у футболці у першій команді «Дефенсор Спортінг» у поєдинку проти «Рампла Хуніорс». Однак згодом, за словами самого Сасії через низку травм, залишився без ігрової практики[1]. З 1954 по 1959 рік виступав за «Дефенсор» у Прімера Дивізіоні.
У 1960 році переїхав до Буенос-Айреса. В Аргентині захищав кольори «Бока Хуніорс», у футболці якого зіграв 13 матчів та відзначився 3-ма голами.
З 1961 по 1965 рік виступав на батьківщини в «Пеньяролі», яким у вище вказаний період керували Роберто Скароне, Бела Гуттманн та Роке Масполі[3]. У 1961, 1962 і 1964 роках у складі «Орінегрос» тричі вигравав чемпіонат Уругваю. У 1961 році «Пеньяроль» також виграв Кубок американських чемпіонів. Хосе зіграв в обох фінальних матчах, а також відзначився єдиним за уругвайський клуб голом у нічийному (1:1) матчі-відповіді проти «Палмейраса». Того ж року допоміг виграти клубний чемпіонат світу, виходив зокрема в поєдинку проти лісабонської «Бенфіки». Хосе не лише реалізував пенальті у матчі-відповіді, але й відзначився двома голами (2:1) у переможному для уругвайців поєдинку плей-оф проти «Бенфіки». Наступного року «Пеньяроль» знову грав у фіналу кубку Лібертадорес, але цього разу поступився «Сантусу». Сасія знову зіграв у всих трьох фінальних матчах. У 1965 році у складі «Орінегрос» знову зіграв у всих трьох фінальних матчах кубку Лібертадорес. Цього разу «Пеньяроль» поступився аргентинському «Індепендьєнте».
У 1965 році повернувся до Аргентини, де захищав кольори клубу «Росаріо Сентраль». З 1966 по 1967 рік він повернувся до «Дефенсор Спортінга», а потім у 1968 році перебрався в «Насьйональ». У 1969 році перейшов у «Расінг» (Монтевідео), а 1970 року повернувся в «Дефенсор Спортінг»[4], який тренував Алехандро Моралес. У плей-оф за право збереження місця в еліті уругвайського футболу допоміг партнерам по команді уникнути пониження в класі[5].
1956 року дебютував у складі національної збірної Уругваю.
У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1957 року у Перу[6], на якому команда здобула бронзові нагороди, Чемпіонату Південної Америки 1959 року в Еквадорі, здобувши того року титул континентального чемпіона, Чемпіонату Південної Америки 1959 року в Аргентині[7], чемпіонату світу 1962 року у Чилі (зіграв у всих трьох матчах групового етапу, відзначився 2-ма голами), чемпіонату світу 1966 року в Англії. На останньому з вище вказаних турнірів зіграв у поєдинках групового етапу проти Мексики та Франції, а уругвайці поступилися в 1/4 фіналу збірній Німеччини.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 42 матчі, забивши 12 голів[8]. За іншимиданими зіграв 44 матчі[9]
Розпочав тренерську кар'єру 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Рампла Хуніорс». Наступного року тренував «Расінг» (Монтевідео). Після цього протягом трьох років тренував венесуельський клуб «Депортіво Галісія»[10]. Наступним місцем роботи Сасії став уругвайський «Серро», який він тренував 1976 року. У тренерському штабі клубу також працювали Алехандро Гарай[11], а Рубен Піко Умпіррес був одним з його підопічних[12]. Приблизно в середині року перейшов до еквадорського «Аукас», але пропрацював там недовго. У 1976 році[4] очолив «Ліверпуль» (Монтевідео)[1]. У тому ж році він також тренував венесуельський клуб «Естудьянтес де Меріда», який вперше в історії клубу пройшла кваліфікацію до кубку Лібертадорес[13]. Однак ці дані суперечать іншій інформції, оскільки повідомляється, що він працював у «Ліверпулі» до 1977 року[1].
У сезоні 1979/80 років працював головним тренером у грецькому клубі «Аріс» (Салоніки). Протягом сезону уругвайця замінив замінив Френк Бленгстаун[14]. Принаймні з січня 1981 року керував національною збірною Парагваю та парагвайським клубом «Олімпія» зі столиці Асунсьйона[15]. У 1981 році його знову запросили на посаду тренера в «Аріс» (Салоніки) в тренерській команді з Карлосом Марією Равелем[16]. Окрім того, тренував також «Прогресо», клуби у Мексиці[9] та Колумбії[2].
Походить з родини басків, які емігрували до Уругваю на початку XX століття. Старший син, шостий з дев'яти дітей своїх батьків Дельфіна Сасії та Марії Луго та двоюрідний брат музиканта Вальдемара Сасії[17]. Його батько Дельфіно Сасія, бізнесмен та перукар за професією, був активним членом Національної партії[18]. У 1940 році його сім'я переїхала з Трейнта-і-Трес з Монтевідео і оселилася в пердмісті Айрес-Пурос Баррі. Хосе Сасіа розпочав свою шкільну освіту спочатку в «Ескуела де Бург» і перейшов з четвертого в шостий клас в німецьку школу в Монтевідео. Наступний візит до ліцею Безуш припинив через короткий час.
Сам Хосе Сасіа був батьком двох дітей: його сина Даніеля та Марти, які були приблизно на чотири роки молодшими[1].
Помер 30 серпня 1996 року на 63-му році життя від серцевого нападу[19]. Згодом не лише його онук Леандро Кабрера Сасіа, син його дочки, також пішов по стопах Сасії, став професіональним футболістом перебував на контракті з мадридським «Атлетіко»[20]. Онук Родріго Кабрера Сасіа також грав в уругвайському професіональному клубі за «Дефенсор»[21].
Співачк Хайме Рус написала пісню «Al Pepe Sasia» на честь Сасії[22]. Принаймні, у першому дивізіонному сезоні 2011/12 року створено Премію Хосе Сасіа, названий його ім'ям, якою нагороджувався найкращим гравцем сезону в уругвайській Прімері. Нагороду отримав Ніколас Олівера[23].
Прімера Дивізіон Уругваю
Чемпіон (3): 1961, 1962, 1964
Володар (1): 1961 Володар (1): 1959 (Еквадор)Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
