Хондзьо Тасуку
японський учений-імунолог, нобелівський лауреат (2018) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тасуку Хондзьо (яп. 本庶 佑, Honjo Tasuku; нар. 27 січня 1942, Кіото, Японія) — японський учений-імунолог. Праці з молекулярної ідентифікації цитокінів (Інтерлейкін 4, Інтерлейкін 5) і білка PDCD1. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2018 року спільно з американським дослідником Джеймсом Еллісоном[5].
Хондзьо Тасуку | |
---|---|
яп. 本庶佑 | |
![]() | |
Народився | 27 січня 1942[1][2][3] (83 роки) Кіото, Японія |
Країна | Японія |
Діяльність | імунолог, біохімік, викладач університету, лікар |
Alma mater | Кіотський університет Yamaguchi Prefectural Ube High Schoold |
Галузь | імунологія |
Заклад | Токійський університет Кіотський університет[4] Осацький університет Хіросацький університет |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | Doctor of Medical Scienced (1975) |
Науковий керівник | Yasutomi Nishizukad і Osamu Hayaishid |
Членство | Леопольдина Національна академія наук США Академія наук Японії |
Родичі | Hidemasa Nagatad |
Нагороди | |
Хондзьо Тасуку у Вікісховищі |
Нагороди та визнання
- 1978:Премія молодому науковцю, (Японське біохімічне товариство)
- 1981:Премія Хидей Ногучі
- 1981:Премія Асахі[en]
- 1984:Осакська наукова премія[ja]
- 1988:Медична премія Такеда[ja]
- 1993:Премія Вехара[ja]
- 1996:Імператорська премія Японської академії наук[en]
- 1996:Премія Японської академії наук[en]
- 2001:член Національної Академії Наук США[6]
- 2003:Член Леопольдини[7]
- 2005:член Академія наук Японії[8]
- 2012:Премія Роберта Коха[en]
- 2013:Орден Культури[en]
- 2014:Премія Тан
- 2014:Премія Вільяма Колі[en]
- 2016:Премія Кіото[9]
- 2016:Премія Кейо[en]
- 2016:Thomson Reuters Citation Laureates[10]
- 2017:Премія фундації Воррена Альперта[en]
- 2018: Нобелівська премія з фізіології або медицини[5]
Нобелівська премія
У 2018 році Нобелівську премію з фізіології або медицини присудили імунологам Джеймсу Еллісону та Тасуку Хондзьо за новий підхід до терапії раку. В основі методу — дослідження з підсилення активності імунної системи людини для боротьби з онкологічними захворюваннями без використання радіо- або хіміотерапії. Новий підхід вони назвали «імунною чекпойнт блокадою». [11]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.