Хоменко Григорій Гнатович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Григорій Гнатович Хоменко
Народився	28 вересня 1892(1892-09-28) Погребище, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	1968(1968) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	лікар-інфекціоніст, викладач університету, науковець
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	медицина, інфекційні хвороби
Заклад	Київський медичний інститут, Львівський медичний інститут, Київський інститут удосконалення лікарів
Вчене звання	професор (1947 рік)
Науковий ступінь	доктор медичних наук (1939 рік)
Науковий керівник	Зюков Анатолій Матвійович
Відомий завдяки:	дослідженням шигельозу (тоді назва — бацилярна дизентерія)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хоменко.

Хоме́нко Григо́рій Гна́тович (28 вересня 1892, Погребище, Подільська губернія, Російська імперія — 1968, Київ, УРСР) — український лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук (1939 рік), професор (1947), завідувач кафедрами інфекційних хвороб Львівського медичного інституту (1946—1951 роки) та Київського інституту удосконалення лікарів (1953—1968).

Біографія

Народився у місті Погребище Подільської губернії Російської імперії (на сьогодні місто у Погребищенському районі Вінницької області України) 28 вересня 1892 року. Був учасником громадянської війни. Закінчив Київський медичний інститут у 1923 році. Працював ординатором у клініці кафедри факультетської терапії (1924-1926 роки). З 1926^[1] по 1936 рік — молодший асистент та асистент, згодом доцент (1936-41, 1945-46 роки) кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту. За видатну науково-практичну роботу «Лікування бацилярної дизентерії» Григорію Хоменко у 1939 році присудили науковий ступінь доктора медичних наук без попереднього захисту кандидатської дисертації.

Протягом німецько-радянської війни головний епідеміолог (липень 1941 — липень 1942 року), потім начальник відділення госпіталю ЕГ-1912 Південно-Західного фронту до жовтня 1943 року, начальник ЕГ-1912 3-го Українського фронту до кінця війни. Керував протиепідемічною службою фронту в боях 1941 року на південному напрямку, в Київській і Єлецькій операціях. Брав участь у лікуванні поранених і хворих у Сталінградській битві, в Донбаській, Запорізькій та інших операціях. Очолював військовий госпіталь у битві за Дніпро, в Яссько-Кишинівській, Віденській та інших операціях.

З 1946 року по 1951 рік завідував кафедрою інфекційних хвороб Львівського медичного інституту. Протягом 1951—1953 років заступник директора Київського НДІ інфекційних хвороб АМН СРСР. З 1953 по 1968 рік — завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів, де він став 3-м від початку створення кафедри завідувачем, які були до того співробітниками кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту.^[2].

Основні наукові праці

• Ферменти крові при інфекційних захворюваннях. Укр Мед Вісті 1928, № 3-4;
• До клінічного значення кольорових реакцій сечі при інфекційних недугах. Укр Мед Вісті 1929, № 2-3;
• Бактеріофаготерапія дизентерії. Мікроб Журн ВУАН 1934, № 1 (співавт.);
• Лечение бациллярной дизентерии (докт. дис.). Київ, 1938;
• Лікування бацилярної дизентерії переливанням свіжої цитратної крові та антидизентерійною сироваткою. Рад Мед 1940, № 6;
• Лікування бацилярної дизентерії (монографія). Київ, Держмедвидав, 1941.

Примітки

1. 1926 року створено кафедру інфекційних хвороб Київського медичного інституту. Наказ по Київському медичному інституті № 300 від 15 січня 1926 року «Перевести ординатора факультетської терапевтичної клініки Хоменко Г. Г. на посаду молодшого асистента кафедри інфекційних недуг з погодинною оплатою».
2. Перші два — Зюков Анатолій Матвійович та Падалка Борис Якович.

Джерела

• Львівський національний медичний університет. Завідувачі кафедр / професори ЛНМУ. ХОМЕНКО Григорій Гнатович
• Офіційний сайт НМАПО імені П. Л. Шупика. Кафедра інфекційних хвороб. Історична довідка [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Военные врачи — участники Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. Краткий биографический справочник (стр. 14) (рос.)