Хміль Іван Сергійович

Іван Сергійович Хміль (16 жовтня 1923, Старі Шепеличі — 6 лютого 2003, Київ) — дослідник історії міжнародних відносин і національно-визвольного руху після Другої світової війни, української дипломатії. Заслужений діяч науки УРСР (з 1982 року).

Іван Сергійович Хміль
Народився	16 жовтня 1923(1923-10-16) Старі Шепеличі, Іванківський район, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	6 лютого 2003(2003-02-06) (79 років) Київ, Україна
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Факультет міжнародних відносин Київського університету (1951)
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1976)
Відомі учні	Лукаш Ольга Іванівна
Аспіранти, докторанти	Лукаш Ольга Іванівна
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хміль.

Біографія

Народився 16 жовтня 1923 року у селі Старих Шепеличах Чорнобильського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни, офіцер-ракетник. Нагороджений бойовими орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І та II ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» та іншими.

У 1951 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету, після чого до 1956 року працював журналістом редакції газети «Радянська Україна». У 1956–1960 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1960 році, під керівництвом І. М. Земськова і В. М. Кулакова, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Зовнішньополітична діяльність Української РСР за утвердження Радянської влади (1917—1920 рр.)».

У 1960–1965 роках — головний редактор видавництва АН УРСР, заступник головного вченого секретаря Президії АН УРСР, учений секретар Секції суспільних наук АН УРСР. Одночасно з 1963 року — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії, з 1964 року — виконувач обов'язків завідувача відділу історії країн Сходу Інституту історії АН УРСР.

У 1965–1971 роках — співробітник Секретаріату ООН. У 1976–1978 роках — завідувач відділу країн зарубіжного Сходу, у 1978–1989 роках — завідувач відділу зарубіжної історіографії, з 1990 року — провідний науковий співробітник-консультант відділу української революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР. У 1976 році захистив докторську дисертацію на тему: «Антикомунізм в соціально-економічному і політичному житті США (1945—1975)».

Був членом делегацій України на 28-й (1973), 36-й (1981) і 38-й (1983) сесіях Генеральної Асамблеї ООН, представником України на XVII сесії Соціальної комісії ООН (1982) і представником України в Комісії ООН з правах людини (1983–1985).

Помер в Києві 6 лютого 2003 року.

Основні праці

• Историография истории Украинской ССР. — Київ, 1986 (укр.), 1987 (рос.) (у співавторстві);
• За освобождение Юга Африки. — Київ, 1976;
• Антикомунізм у соціально-економічному і політичному житті США. — Київ, 1975 (у співавторств);
• Дипломатична діяльність Української РСР (1917—1920). — Київ, 1962.

Література

• О. В. Ясь. Хміль Іван Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 393. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

• Хміль Іван Сергійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.293-294