Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Хесус Франко

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Хесус Франко
Remove ads
Remove ads

Хесу́с Фра́нко (ісп. Jesús «Jess» Franco; 12 травня 1930, Мадрид, Іспанія — 2 квітня 2013 , Малага,Іспанія[2][3]) — іспанський режисер, актор, оператор, продюсер, композитор і сценарист. Роботи Франко як режисера часто набували скандальної популярності, а кількість створюваних ним картин іноді доходила до 10-ти на рік. Всього він зняв 180 фільмів. Франко працював у різних жанрах, але єдине, що постійно супроводжувало його творчості, був секс як один із засобів досягнення шокового ефекту, за допомогою якого він нівелював існуючі в суспільстві заборони. Багато фільмів Франко можна віднести до таких категорій експлуатаційного кінематографа, як «women in prison» і «sexploitation». Зважаючи на свою епатажність, аморальність, кривавість та інші якості, які викликали б у багатьох глядачів шок і огиду, роботи Хесуса Франко часто піддавалися жорсткій цензурі. З цієї причини Франко використав безліч псевдонімів, а самі фільми іноді знімалися відразу в декількох версіях. Так, фільм «Жінка-вампір» існує в хоррор-, софт-порно і хард-порно-версіях.

Хесус Франко
Jesús Franco
Thumb
Хесус Франко на фестивалі Fantastic Arts у Франції, 2008 рік
Хесус Франко на фестивалі Fantastic Arts у Франції, 2008 рік
Ім'я при народженніХесус Франко Манера
Дата народження12 травня 1930(1930-05-12)
Місце народженняМадрид, Іспанія[1] 
Дата смерті2 квітня 2013(2013-04-02) (82 роки)
Місце смертіМалага, Андалусія, Іспанія[1] 
ГромадянствоІспанія
Національністьіспанець
Релігіяхристиянство
Професіяактор
режисер
сценарист
композитор
оператор
Кар'єра1959—2012
Напрямфільм жахів
еротика
НагородиГойя
IMDbID 0001238 
 Хесус Франко у Вікісховищі 

Франко часто буквально сам створював свої фільми, одночасно виконуючи функції режисера, сценариста, оператора, композитора і актора. Володів власною студією «One Shoot Production», що займається виробництвом фільмів жахів та порнографії.

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Хесус Франко народився 12 травня 1930 року в столиці Іспанії Мадриді. Захопився музикою ще в 6 років, що не могло не позначитися на майбутньому: крім своєї основної діяльності, Франко став одним з найвідоміших джазменів західної Європи, а кілька десятків фільмів, включаючи власні, було випущено з його саундтреками. Перші свої фільми він почав знімати в кінці 50-х років. Однак однією з перших картин, яка принесла режисерові славу, є фільм жахів «Жахливий доктор Орлофф» 1962 року. Сюжет фільму досить близько стикається з сюжетом картини «Очі без обличчя» режисера Жоржа Франжю і розповідає історію доктора-маніяка, який викрадав красивих дівчат і пересаджував шкіру їхніх облич своїй доньці, яка була раніше знівечена, для повернення їй краси. Тема збожеволілих маніяків у творчості Франка також представлена у фільмах «Барон фон Клаус — садист» 1962 року, «Секрет доктора Орлоффа» 1964 року і «Диявольський доктор Z» 1966 року.

У 1970 році вийшов «Граф Дракула», в основі якого лежав відомий твір Брема Стокера. У фільмі взяли участь досить відомі актори — Крістофер Лі і Клаус Кінскі. У 1972 році виходить картина «Еротичні досліди Франкенштейна», де крім знакової постаті Франкенштейна присутній граф Каліостро. Відомі і його фільми про канібалів — «Мисливець на людей» 1980 року, «Біла богиня канібалів» 1981 року. Його фільм «Могила живих мерців» 1983 року вважається деякими критиками одним із найгірших зомбі-фільмів.

Помер від інсульту 2 квітня 2013 року[2].

Remove ads

Співпраця

Франко працював у багатьох країнах, однією з важливих причин чого є особлива політична ситуація на батьківщині в Іспанії, а також постійні проблеми з цензурою. Серед тих, з ким він постійно співпрацював, — Говард Вернон, Джек Тейлор, Марія Ромм, Міранда Соледад. Остання виступала в якості постійної натхненниці Франко, а після її смерті ця роль перейшла до його дружини Ліни Ромей.

Франко тісно співпрацював з продюсером Ервіном С. Дітріхом, який сам знімав експлуатаційне кіно під псевдонімом Майкл Томас. Згодом Дітріх зайнявся випуском робіт Франко на DVD під назвою «Офіційна колекція Джесса Франко». У 1996 році Франко почав співпрацювати з іспанським панк-рок гуртом «The Killer Barbies», який взяв участь в двох його фільмах — «Вбивці Барбі» 1996 року і «Вбивці Барбі проти Дракули» 2002 року.

Remove ads

Художні особливості творчості

Узагальнити
Перспектива

Тематика вампірів

Хесус Франко широко використовував у своїх роботах тематику вампірів, додаючи при цьому неабияку частку еротики і часом порнографії. У центрі подібних його фільмів часто стояла самотня і сексуальна вампірка, що неодмінно оголює своє тіло і спрагла крові. Серед показових прикладів цієї тематики виділяють фільми «Вампірка» 1973 року, «Суккуб» 1968 року і «Вампірки-лесбійки» 1971 року.

Екранізації

Серед робіт Франко існує кілька вільних екранізацій літературних робіт Маркіза де Сада і Леопольда Захера-Мазоха. У першому випадку вільними екранізаціями є фільми «Ежені» 1969 року і «Жюстіна» того ж року за твором «Філософія в будуарі». У «Жюстіні» зіграли Джек Пеленс, Мерседес Маккембрідж, Клаус Кінскі. У 1969 році також виходить фільм «Венера в хутрі», заснований на однойменному творі Захера-Мазоха.

Women in Prison

Першим фільмом Франко даної спрямованості стала картина 1969 року «99 жінок». За свою кар'єру Франко зняв велику кількість подібних фільмів, але особливо виділяються «Ільза — люта тюремниця» 1977 року з Даяною Торн і «Садоманія» 1981 року, де знялася порноакторка Аїта Вілсон. Дії цих фільмів відбуваються не в концтаборах фашистської Німеччини, але в лікарнях і борделях країн Африки.

Фільмографія

Більше інформації Рік, Українська назва ...
Remove ads

Примітки

Loading content...

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads