Хельге Єтрік Баклунд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баклунд.

Хельге Єтрік Баклунд (швед. Helge Götrik Backlund, 3 вересня 1878, Тарту, — 29 січня 1958, Упсала) — геолог і петрограф.

Хельге Єтрік Баклунд
Народився	3 вересня 1878(1878-09-03)[1]  Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1]
Помер	29 січня 1958(1958-01-29)[2] (79 років)  Уппсала, Швеція[1]
Поховання	Старий цвинтар Уппсалиd[3]
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Швеція
Діяльність	геолог, викладач університету
Alma mater	Університет Уппсала
Галузь	петрографія
Заклад	Університет Уппсала Академія Обо
Членство	Шведська королівська академія наук
Батько	Баклунд Оскар Андрійович
Брати, сестри	Elsa Carolina Backlund-Celsingd
Нагороди	медаль Густава Штейнманаd (1943) Почесний доктор Віденського університетуd
Хельге Єтрік Баклунд у Вікісховищі

Біографія

У 1902 р. закінчив Петербурзький університет.

З 1908 р. працював хранителем Геологічного музею Петербурзької АН.

З 1918 р. — професор геології і мінералогії в Або (Фінляндія).

У 1924—43 рр. — професор Уппсальського університету (Швеція).

Науковий доробок

Праці в галузі петрографії і тектоніки скандинавських країн та приполярних регіонів. Переглянув стратиграфію архейських порід Балтійського щита і встановив єдиний цикл готокарелід. Досліджував геологічну будову Полярного Уралу. У 1911—13 рр. досліджував родовища олова в Аргентині і Болівії.