Remove ads

Столиця Хейдзьо (яп. 平城京, へいじょうきょう, Хейдзьо-кьо, «столичне місто спокою») столиця стародавньої японської держави у 710784 роках, протягом періоду Нара. Знаходилась на півночі Нарської западини, у південно-західній частині сучасного міста Нара префектури Нара. Центр культури Темпьо. Також відома як столиця Нара (奈良の京, 奈良の都).

Thumb
Реставровані ворота Червоного фенікса.
Thumb
План столиці Хейдзьо.

Короткі відомості

Столиця Хейдзьо була спроєктована за китайською містобудівною системою «шахової дошки», за зразком танської столиці Чан'ань. З висоти пташиного лету вона нагадувала неправильний прямокутник. Її довжина з півночі на південь становила 4,8 км, а з заходу на схід — 4,3 км.

Центральною частиною міста пролягав Проспект Червоного фенікса (朱雀大路, судзаку-одзі), що тягнувся від Замкових воріт (羅城門, радзьо-мон) до Воріт Червоного фенікса (朱雀門, судзаку-мон) Імператорського палацу. Проспект розділяв столицю на два великих райони: «лівий» (左京, сакьо) і «правий» (右京, укьо). Кожен з них мав власний ринок: «західний» (西市, нісі-іті) для «лівого» та «східний» (東市, хіґасі-іті) для «правого» районів . Окрім проспекту Червоного фенікса містом проходили інші проспекти (大路, одзі) і вулиці (小路, кодзі), які ділили його на рівномірні прямокутні квартали.

Імператорський палац (平城宮, хейдзьо-кю) знаходився у найпівнічнішій точці столиці. Площу, яку він займав, нагадувала неправильний прямокутник, довжиною 1 км з півночі на південь та 1,3 км з заходу на схід. У центрі палацу знаходилися Імператорські хороми (内裏, дайрі), на півдні — Династична Зала (朝堂院, тьодоїн) для зборів уряду, а довкола — них різноманітні будівлі міністерств, відомств та Імператорської прислуги.

У середині 8 століття до «правого» району столиці було добудовано ще один, так званий «зовнішній» (外京, ґекьо). На сході від нього збудували монастир Тодайдзі, головну буддистську святиню стародавньої Японії.

Населення столиці Хейдзьо в часи її розквіту становило близько 200 тисяч осіб.

Remove ads

Джерела та література

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.

Remove ads