Loading AI tools
акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Харуко Суґімура (яп. 杉村 春子, Суґімура Харуко, 6 січня 1909, Хіросіма — 4 квітня 1997, Токіо), справжнє ім'я Харуко Ісіяма (яп. 石山 春子, Ісіяма Харуко) — японська акторка театру і кіно, грала на сценах театрів Цукидзи і Бунгакудзи в п'єсах Сінгекі і знімалася в фільмах режисерів Акіри Куросави, Ясудзіро Одзу, Мікіо Нарусе і Кейсуке Кіносіти. Лауреатка премії Японської академії мистецтв (1948), театральної премії Еміурі (1994) і багатьох інших, лауреатка Ордена Культури (1974), почесна громадянка Токіо.
| Суґімура Харуко | |
|---|---|
| яп. 杉村 春子 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Харуко Накано[1] |
| Дата народження | 6 січня 1909[2][3][4] |
| Місце народження | Хірошіма, Японія |
| Дата смерті | 4 квітня 1997[2][4] (88 років) |
| Місце смерті | Токіо[d], Токіо, Японія |
| Громадянство | .svg){kind=small} Японія Японська імперія |
| Професія | акторка |
| Кар'єра | 1927—1997 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0837503 |
 Суґімура Харуко у Вікісховищі | |
Харуко Накано народилася в Хіросімі 6 січня 1909 року. У ранньому віці залишилася сиротою і була прийнята на виховання в сім'ю будівельного підрядника, який спонсорував місцевий театр Котобукідза. З дитинства дівчинку брала з собою на спектаклі прийомна мати, колишня прихильниця театру. Харуко була зачарована співом Міури Тамакі в опері «Мадам Батерфляй» і планувала стати оперною співачкою[5].
Закінчивши школу, Суґімура спробувала вступити до Токійського університету мистецтв, але не пройшла екзаменацію ні в перший раз, ні вдруге, рік по тому. Вона повернулася в рідне місто і почала працювати вчителькою музики в середній і старшій школі для дівчаток. Тут від колеги вона вперше почула про Малий театрі Цукідзі в Токіо[6]. У 1927 році Харуко знову приїхала в Токіо і була прийнята в Цукідзі в якості акторки-студентки. Вона виконувала невеликі ролі два роки, до закриття театру.
У 1932 році Суґімура зіграла у фільмі «Намико» (яп. 浪子) разом з Яеко Мідзутані[7], а в наступному році одружилася зі студентом-медиком[5] Нагахіро Кісіро, молодшим на 5 років. Чоловік помер від туберкульозу в 1942 році. Пізніше зійшлася з драматургом Каору Морімото, але й він помер від туберкульозу в 1946 році. У 1950 році Суґімура одружилася вдруге з лікарем Ісияму Суяхіко, молодшого на 10 років, який теж помер від туберкульозу в 1966 році[8].
У 1937 році Харуко разом з кількома іншими акторами і письменниками, в тому числі Мантаро Куботу і Куніо Кісіду, стала засновницею[9], а пізніше — і зіркою театру «Бунгакудза»[10]. У 1941 році Каору Морімото написав для Харуко п'єсу «Життя жінки» (яп. 女の一生, онна но іссьо:), головна роль у якій стала для неї найпопулярнішою роллю [11]. Суґімура багато років дружила з Юкіо Мішімою і грала в його постановках[12], проте суперечки щодо його п'єси «Кото радості» (яп. 喜びの琴, йорокобі но кото) їх остаточно посварили [13].
Харуко Суґімура вважається однією з найбільший акторок сучасного (європеїзованого) японського театру[14]. Суґімура продовжувала грати і в літньому віці, залишивши сцену лише за два місяці до смерті. Померла вона у 1997 р. від раку підшлункової залози[15][5].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
