Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка
оперний театр у центрі Харкова З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка — перший український стаціонарний оперний театр.
| Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка ХАТОБ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Нова будівля ХНАТОБа | ||||
|
49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
вул. Сумська, 25 | |||
| Назва на честь (епонім) |
Микола Лисенко | |||
| Місткість |
1897 — усього 1508 — велика зала 389 — мала зала | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Відкрито | 1925 | |||
| Керівництво | ||||
| Генеральний директор | Ігор Тулузов | |||
| Художній керівник театру | Ігор Тулузов | |||
| Головний режисер | Армен Калоян | |||
| Головний диригент | Дмитро Морозов | |||
| Головний балетмейстер | Світлана Коливанова | |||
| Художній керівник балету | Антоніна Радієвська-Васильєва | |||
| Головний хормейстер | Олексій Чернікін | |||
| hatob.com.ua | ||||
| Нагороди |
 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 2736 | |||
 | ||||
 Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка у Вікісховищі | ||||
Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931 театр іменувався Харківським театром опери і балету, у 1934 отримав статус академічного, з того ж часу широко відомий під абревіатурою ХАТОБ. 1944 року театру було надано ім'я Миколи Лисенка. В 2010 отримав статус національного.
У репертуарі театру 65 оперних і балетних постановок. До театральної трупи входять понад 300 артистів[1].
Постав 1925 як Українська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи (з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена» Миколи Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера.
1930 року з 9 березня до 19 квітня 1930 у приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України[2], на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно.
До 1934 в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку» О. Даргомижського та «Князя Ігоря» О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський» М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот» Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталки Полтавки» М. Лисенка; найкращою виставою з світової класики були «Гуґеноти» Д. Меєрбера.
У 1941 — 45 театр працював у Читі, згодом у Іркутську разом з Київською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка», К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і «Назар Стодоля» та М. Карминського «Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика.
1960 року театр нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» Віталія Губаренка (1972 і 1974).
«…Ураховуючи вагомий внесок Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка у справу національного духовного відродження та з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва…» згідно з Указом Президента України «Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від 23 лютого 2010 р. № 218/2010 театру надано статус національного і надалі іменовано — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка[3].
Восени 2018 року театр відкрив новий сезон під новим брендом «Схід Опера», який має оновити сприйняття театру і запустити ідею розвитку театру європейського зразка, орієнтованого не лише на класичний репертуар, а й на сучасні та експериментальні постановки.[1]
З 2019 року ХНАТОБ став членом «Європейської оперної асоціації» — Opera Europe — договір про співпрацю 22 січня підписали директор OperaEurope Ніколас Пейн та генеральний директор — художній керівник ХНАТОБ Олег Оріщенко[4].
Стара будівля
Будинок по вул. Римарській, 21 був побудований у 1829 р. невідомим архітектором. В 1855 році його придбав підприємець Зарудний і реконструював для показу вистав. Потім будівля перейшла у власність комерційного клубу і в 1884–1885 роках була капітально реконструйована для оперного театру (архітектор Б. Г. Михаловский). З боку саду прибудували сценічну частину, зал для глядачів оформили в стилі французького ренесансу з використанням мотивів одного з парадних залів палацу Тюїльрі в Парижі. Уздовж стін залу — спарені канелюровані колони Коринфського ордера з антаблементом на пристінках. Над кожною парою колон поміщені жіночі скульптури із крильми, що підтримують балкон верхнього ярусу. Борти балкону й лож бенуара прикрашені декоративним ліпленням. Під стелею в медальйонах розміщений барельєфні портрети великих композиторів. Проміжний ярус лож бельєтажа був убудований на початку XX століття, щоб збільшити місткість залу. Це порушило цілісність первісної композиції. На початку 1930-х років до будинку з північної сторони був прибудований новий вестибюль з гардеробом, гладкий плафон залу для глядачів замінений на кесонований (архітектор В. К. Троценко). В 1938 г. фасад театру набув рис російського класицизму (архітектор В. Н. Петі). В 1947 році інтер'єри були реставровані (архітектор В. И. Пушкарев).
Зараз в цій будівлі розташована Харківська обласна філармонія.
Нова будівля
Починаючи із сезону 1991–1992 років театр працює в новому будинку модерністської архітектури, розташованому по вулиці Сумській, 25. Будинок був побудований в 1970–1990 роках за проектом київських архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала. На його місці знаходилася ротонда з балюстрадою, підземний пульт управління штабу цивільної оборони й молочний технікум.
Архітектура будинку побудована на контрасті великої нависаючої «плити» двох верхніх поверхів і складної пластики вхідних вестибюлів, фоє й інших приміщень нижніх поверхів. Театр має два зали для глядачів: великий на 1500 і малий на 400 місць. Вхід у касову залу прикрашає декоративна композиція «Музика М. Лисенка» (скульптор С. Ястребов). Будинок облицьований артікським туфом. Будинок спочиває на шести стовпах розміром 3 на 6 м і перекривається металевими балками прольотом 100 м і масою 100 т. У підземній частині розташований гараж. У 2007 році фонтани перед будинком театру було реконструйовано, і простір перед театром отримав назву «Площа фонтанів»[5][6]. За величезні розміри будинку в народі театр прозвали «авіаносцем».
З 2012 року частину приміщення театру, а саме — малий зал, театр віддав у комунальну власність міста. У свою чергу комунальне підприємство «Театрально-концертний центр» здає приміщення в оренду приватним особам, в тому числі для проведення розважальних заходів, дискотек тощо. Проведення дискотек у свою чергу призводить до ситуацій, коли шум подій малої сцени заважає роботі на великій сцені театру. Вперше ця обставина була висвітлена в ЗМІ 7 грудня 2017, коли дискотека відбувалася безпосередньо під час проведення оперного спектаклю, в якому брала участь Людмила Монастирська.[7].
Наприкінці лютого 2019 року Харківська обласна рада не підтримала проект рішення про прийняття в обласну комунальну власність частину майнового комплексу Харківського національного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, яка належить державі. Також проти цього рішення виступило керівництво театру та міністр культури України Євген Нищук. При цьому керівництво театру буде домагатися відновлення майнового комплексу будівлі у державну власність.[1][8][9]
Будівля театру постраждала в ході російського вторгнення 12 березня 2022 року. Внаслідок обстрілів було пошкоджене скло у вікнах та дверях.[10]
Директором театру з 2023 року є Ігор Тулузов. Його попередником з 2013 по 2023 був Олег Оріщенко, який до того працював заступником директора Харківської філармонії. А у 2008—2013 роках — Любов Морозко[11], історик за освітою, після звільнення з посади очолила Харківський вищий фаховий коледж культури.[12]
Протягом театрального сезону на сцені театру проводиться понад 270 власних спектаклів. Театральна трупа станом на 2019 рік складається з понад 300 артистів, а всього у театрі працює майже 750 осіб[1]
- Керівництво:
- Директором театру ТУЛУЗОВ ІГОР ГЕОРГІЙОВИЧ
- Головний режисер КАЛОЯН АРМЕН МІГРАНОВИЧ
- Головний диригент МОРОЗОВ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
- Головний балетмейстер КОЛИВАНОВА-ПОПЕСКУ СВІТЛАНА ІВАНОВНА
- Завідувачка балетної трупи ЛАДИГІНА ІРИНА ВІКТОРІВНА
- Художній керівник балету Антоніна Васильєва/Радієвська
- Головний хормейстер ЧЕРНІКІН ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
- Опера:
- Народна артистка України Олена Романенко
- Народний артист України Микола Коваль
- Заслужена артистка України Тамара Гармаш
- Заслужена артистка України Олена Старікова
- Заслужена артистка України Олена Скворцова
- Заслужений артист України Олександр Шуляк
- Заслужений артист України Сергій Шадрін
- Заслужений артист України Дмитро Маклюк
- Заслужений артист України Михайло Олійник
- Заслужений артист України Чатуранга Білаонов
- Лілія Кутіщева
- Алла Мишакова
- Вероніка Шут
- Костянтин Улибін
- Олеся Мишарина
- Олексій Сребницкий
- Олександр Золотаренко
- Володимир Козлов
- Володимир Єфименко
- Євгеній Лисицький
- Олександр Лапін
- Юрій Кудрявцев
- Юлія Антонова
- Балет:
- Завідувачка балетної трупи Ладигіна Ірина Вікторівна
- Заслужена артистка України Ірина Клюєва
- Карина Шатковська артистка балету
- Олена Шевцова артистка балету
- Лариса Грицай артистка балету
- Світлана Ісакова артистка балету
- Світлана Калашнікова артистка балету
- Антоніна Васильєва/Радієвська артистка балету
- Анатолій Хандажевський артист балету
- Андрій Козарєзов артист балету
- Володимир Василенко артист балету
- Олексій Князьков артист балету
- Дмитро Васильєв артист балету
- Андрій Писарєв (з 2016 р.) артист балету
- Музичний керівник: Заслужений артист України Віктор Плоскіна
- Диригенти:
- Заслужений діяч мистецтв України Віталий Куценко
- Олександр Голобородько
- Юрій Яковенко
- Павло Багинський
- Головний художник: Заслужений художник України Надія Швець.
- Режисери: Олексій Дугінов, Армен Калоян.
- Солісти опери: А. Азрікан, В. Арканова, П. Білинник, В. Будневич, Т. Бурцева, Г. Виноградова, І. Воликівська, М. Гришко, Б. Гмиря, Г. Донец, М. Донець-Тессейр, А. Дубінін, І. Журіна, Ю. Кипоренко-Доманський, І. Козловський, А. Левицька, Ю. Лозинська, М. Литвиненко-Вольгемут, М. Манойло, М. Микиша, Л. Морозова-Тарасова, А. Оголивець, М. Пастер, Л. Попова, І. Паторжинський, М. Рейзен, О. Ропська, Л. Сергієнко, П. Строганов, М. Суховольська, П. Цесевич, Л. Цуркан, Є. Червонюк, К. Шаша, М. Щерб, І. Яценко та інші.
- Солісти балету: В. Дуленко, А. Яригіна, О. Байкова, Н. Васильєва, Н. Виноградова, О. Ширай-Литвиненко, О. Соболь, Е. Бараник, П. Павлов-Кивко, С. Коливанова, Т. Попеску, В. Маркова, Л. Марков та інші.
- Балетмейстери: К. Голейзовський, П. Вірський, М. Мойсеєв, П. Йоркин, В. Литвиненко, І. Ковтунов, І. Арбатов.
- Диригенти: О. Брон, Л. Штейнберг, А. Пазовський, В. Тольба, Є. Дущенко, Віктор Мутін, Л. Джурмій, І. Зак, Ізраїль Штейман, А. Рудницький; А. Калабухін, А. Людмилін.
- Художники, декоратори: А. Петрицький, О. Хвостенко-Хвостов, І. Назаров, Д. Овчаренко, Л. Братченко, Г. Батий.
- Режисери: М. Авах, М. Боголюбов, С. Каргальський, Ю. Лєков, О. Коломійцев, Д. Смолич, М. Фореггер, М. Стефанович, В. Скляренко, Л. Куколєв, Ігор Черничко, Володимир Лукашев (довгий час був головним режисером).
Фотографія фасаду театру з боку вулиці Скрипника
Площа фонтанів перед ХНАТОБом
Старий будинок до реконструкції 1930-х років
Новий будинок театру
Фронтальний загал
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
