Харківська АТЕЦ

49.68825° пн. ш. 36.068444° сх. д. / 49.68825; 36.068444

Харківська АТЕЦ
Країна	СРСР і  Україна
Адмінодиниця	Бірки
Місцезнаходження	Україна Харківська область Бірки
Початок будівництва	1986 рік
Технічні параметри
Кількість енергоблоків	2 (заплановано)
Будується енергоблоків	0
Тип реакторів	ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації	0
Генеруюча потужність	проектна 1800 МВт
Інша інформація
Харківська АТЕЦ у Вікісховищі

Харківська АТЕЦ — скасований проєкт атомної теплоелектроцентралі, яка повинна була розташовуватися поруч із селищем Бірки Харківської області, Україна. Два енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000^[1][2] повинні були виробляти електроенергію, а також забезпечувати теплом Харків, що передбачалося генеральним планом розвитку Харкова від 1986 року^[3].

Недобудовані об'єкти інфраструктури Харківської АТЕЦ

Ескіз Харківської АТЕЦ

Історія

Введення в роботу декількох потужних АТЕЦ в європейській частині СРСР, до числа яких входила і Харківська АТЕЦ, планувалося для заміщення дорогої доставки вугілля з Сибіру для традиційних ТЕЦ^[4] . Однак ці плани зіткнулися з безліччю труднощів, в першу чергу з браком матеріальних ресурсів і слабкою організацією робіт. Ситуацію спробував переламати ЦК ВЛКСМ, який намагався розгорнути будівництво Харківської АТЕЦ^[5] і ухвалив у 1986 році рішення про оголошення її ударною комсомольською, направлення на неї «молоді за громадським закликом»^[6], крім того Рада міністрів Української РСР постановила направити 200 жителів Харківської області на будівництво^[7].

Зведення основних споруд так і не було розпочате, велося лише будівництво інфраструктури та підготовка до основних робіт. Незабаром станцію спіткала доля багатьох АЕС колишнього СРСР, проєкт було скасовано і покинуто.

Проєкт Харківської АТЕЦ потужністю 2000 МВт було розроблено на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 26.06.1980 р. № 540–176. Період будівництва АТЕЦ було розраховано з 1985 по 1996 рр. Територія розміщення Харківської АТЕЦ повинна була охоплювати Ново-Водолазький і Готвальдівський (тепер Зміївський) райони Харківської області, які розташовані в 30 км на південний захід від Харкова. Передбачалося, що в експлуатацію перший блок буде введено у 1993 році, а другий — у 1995 році.

Для розселення експлуатаційних і будівельно-монтажних кадрів передбачалося будівництво робітничого селища. Слід відзначити, що недобудовані висотки стоять там і зараз. Під будівництво об'єктів АТЕЦ було виділено 778 га землі, із яких 476 становила рілля та 143 га випас. Окрім проєктної частини збереглося листування стосовно виділення землі під будівництво, де кожна з інстанцій давала на це свою згоду.^[8]

Інформація про енергоблоки

Енергоблок	Тип реакторів	Потужність		Початок будівництва	Підплючення до мережі	Введення до експлуатації	Закриття
		Чиста	Брутто
Харків-1[1]	ВВЕР-1000	900 МВт	940 МВт	Підготовка до будівництва зупинена в 1990
Харків-2[2]	ВВЕР-1000	900 МВт	940 МВт	Підготовка до будівництва зупинена в 1990
Харків-3	ВВЕР-1000	900 МВт	940 МВт	Будівництво не розпочиналося
Харків-4	ВВЕР-1000	900 МВт	940 МВт	Будівництво не розпочиналося

Див. також

• Ядерна енергетика України
• Недобудовані радянські АЕС

Примітки

1. Nuclear Power Reactor Details - KHARKOV-1. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.
2. Nuclear Power Reactor Details - KHARKOV-2. Power Reactor Information System (англійською) . IAEA. Процитовано 11 вересня 2010.
3. Постанова від 23 червня 1986 р. N 226 Про генеральний план розвитку м. Харкова. Рада міністрів Української РСР. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 11 вересня 2010. [Архівовано 2012-05-21 у Wayback Machine.]
4. А. Проценко. Енергетика сьогодні і завтра. — 220 с. — (Еврика) — 100 000 прим.
5. А.Буслаев (14 грудня 2007). То чи потрібна нам ядерна енергетика? Так!. Економіка. Правда.info. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2010.
6. Постанова від 2 квітня 1986 р. N 113 Про заходи щодо забезпечення будівництва і введення в дію атомних станцій у 1986-1987 роках. Рада міністрів Української РСР. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2010. [Архівовано 2015-05-06 у Wayback Machine.]
7. Завдання Держкомпраці УРСР, облвиконкомам і Київському міськвиконкому по спрямуванню в 1986 році робочих в порядку організованого набору та працевлаштування населення на будівництво атомних станцій. Додаток N 3 до постановою від 2 квітня 1986 р. N 113. Рада міністрів Української РСР. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2010. [Архівовано 2015-05-06 у Wayback Machine.]
8. Проектування українських атомних електростанцій: про що свідчать документи ЦДНТА України. http://zp-pravda.info/. Запорізька правда. 27 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.

Література

• О. Є. Дождева. Харківська АТЕЦ // Слобода. — 2006.
• http://www.ke-wiki.de/index.php5?title=Kernheizkraftwerk_Charkiw%5Bнедоступне+посилання+з+жовтня+2019%5D