Remove ads
Хана Земер (івр. חנה זמר; 2 жовтня 1924 — 6 березня 2003) — ізраїльська журналістка[3][4][5], редакторка та публіцистка. Головна редакторка газети «Давар» з 1970 до 1990, перша жінка на цій посаді у великій ізраїльській щоденній газеті[6]. Ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов під час Другої світової війни[7].
| Хана Земер | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | multiple Hanna Haberfeld = חנה הברפלד |
| Народилася | 2 жовтня 1924[1] Братислава, Угорське королівство |
| Померла | 6 березня 2003[2][1] (78 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Поховання | цвинтар Кир'ят-Шаульd |
| Країна |  Ізраїль |
| Діяльність | журналістка, редакторка газети, публіцистка |
| Заклад | Давар |
| Нагороди | |
(…) У моїх подорожах закордоном, а особливо в Німеччині, я дуже зважаю, щоб не з'їсти некошерне. Це свого роду демонстрація солідарності. Але тут, при вході до Равенсбрюку, я б з'їла й свинини, якби взагалі могла їсти. Я б з'їла стейк із сиром, щоб помститися Богу за смерть моїх тіток і двоюрідних сестер, які рахували дні «нідда» за Законом, відокремлювали халу від тіста, бігли до дайяна з питаннями про пляму на зарізаній гусці, і читали з [книги] «Цена у-Рена» кожної вільної хвилини — і як нагороду за це їх було принижено до праху і катувань, поки вони не загинули. За п'ять хвилин від Равенсбрюка я б навіть з'їла козеня, зварене на молоці матері. Замість цього я прийняла валіум (…)
Хана Земер, з книги про свій візит-повернення до концтабору Равенсбрюк «Бог вже не живе там більше»[3]
Remove ads
Хана Габерфельд (івр. חנה הברפלד); пізніше Зомер, тоді Земер) народилася 2 жовтня 1924 року в Братиславі. Її батьком був рабин Шломо Габерфельд (івр. שלמה הברפלד), а її дід, рабин Якоб Габерфельд, був рабином Тура-Лука (тепер частина міста Миява)[7]. Сім'я дотримувалася ультраортодоксальних поглядів[3].
Під час Другої світової війни була ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов[7]. Більшість її родини було вбито під час Голокосту[7].
Хана іммігрувала до Ізраїлю в 1950 році[7]. Одружилася, але шлюб тривав недовго. Змінила своє шлюбне прізвище з «Зомер» на «Земер»[3]. Викладала в ортодоксальній шкільній системі «Беїс-Яаков» (івр. בית יעקב; також «Бейт-Яаков») в окрузі Азор, на південний схід від Тель-Авіва[3].
Remove ads
1950 року Хана Земер почала працювати нічною редакторкою німецькомовної ізраїльської газети «Єдіот-га-Йом». 1951 року найнята кореспонденткою щоденної газети «Омер» для нових іммігрантів, яка виходила як додаток до газети «Давар». Пізніше Земер стала дописувати до самої газети «Давар», стала там кореспонденткою з політичних питань[3].
1961 року Земер стала членкинею редакційної ради газети «Давар». Згодом також стала радіо- і телеведучою. 1966 року вона посіла посаду заступниці головного редактора Єгуди Ґотгальфа (івр. יהודה גוטהלף), а в 1970 році сама стала головною редакторкою видання, що на той час було найвищою посадою, яку займала жінка в ізраїльських ЗМІ. Земер лишалася на цій посаді протягом 20 років[3]. Пішла у відставку в 1990 році[8].
Хана Земер також писала статті для «Encyclopaedia Judaica», входила до складу ради Міжнародного інституту журналістики[3].
Remove ads
Серед нагород Хани Земер:
- премія імені Теодора Герцля (1970);
- премія імені Нахума Соколова 1972 року (присуджена Тель-Авівським університетом);
- титул «Ізраїльська жінка року» (1975);
- премія імені Макса Нордау (1978);
- премія імені Теда Лурі (1978);
- премія організації «Бней Бріт» імені Вольфа Мацдорфа у галузі журналістики (1993);
- премія жіночої організації «Гадасса» для видатних жінок[3][7][9].
2008 року в Тель-Авіві з'явилася вулиця на її честь.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads