Хана Земер

Хана Земер (івр. חנה זמר; 2 жовтня 1924 — 6 березня 2003) — ізраїльська журналістка^[3][4][5], редакторка та публіцистка. Головна редакторка газети «Давар» з 1970 до 1990, перша жінка на цій посаді у великій ізраїльській щоденній газеті^[6]. Ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов під час Другої світової війни^[7].

Хана Земер
Ім'я при народженні	Hanna Haberfeld = חנה הברפלד
Народилася	2 жовтня 1924(1924-10-02)[1] Братислава, Угорське королівство
Померла	6 березня 2003(2003-03-06)[2][1] (78 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Поховання	цвинтар Кир'ят-Шаульd
Країна	Ізраїль
Діяльність	журналістка, редакторка газети, публіцистка
Заклад	Давар
Нагороди	Премія ім. Соколоваd Q56236022? (1978)
Медіафайли у Вікісховищі

(…) У моїх подорожах закордоном, а особливо в Німеччині, я дуже зважаю, щоб не з'їсти некошерне. Це свого роду демонстрація солідарності. Але тут, при вході до Равенсбрюку, я б з'їла й свинини, якби взагалі могла їсти. Я б з'їла стейк із сиром, щоб помститися Богу за смерть моїх тіток і двоюрідних сестер, які рахували дні «нідда» за Законом, відокремлювали халу від тіста, бігли до дайяна з питаннями про пляму на зарізаній гусці, і читали з [книги] «Цена у-Рена» кожної вільної хвилини — і як нагороду за це їх було принижено до праху і катувань, поки вони не загинули. За п'ять хвилин від Равенсбрюка я б навіть з'їла козеня, зварене на молоці матері. Замість цього я прийняла валіум (…)

Хана Земер, з книги про свій візит-повернення до концтабору Равенсбрюк «Бог вже не живе там більше»^[3]

Біографія

Хана Габерфельд (івр. חנה הברפלד); пізніше Зомер, тоді Земер) народилася 2 жовтня 1924 року в Братиславі. Її батьком був рабин Шломо Габерфельд (івр. שלמה הברפלד), а її дід, рабин Якоб Габерфельд, був рабином Тура-Лука (тепер частина міста Миява)^[7]. Сім'я дотримувалася ультраортодоксальних поглядів^[3].

Під час Другої світової війни була ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов^[7]. Більшість її родини було вбито під час Голокосту^[7].

Хана іммігрувала до Ізраїлю в 1950 році^[7]. Одружилася, але шлюб тривав недовго. Змінила своє шлюбне прізвище з «Зомер» на «Земер»^[3]. Викладала в ортодоксальній шкільній системі «Беїс-Яаков» (івр. בית יעקב; також «Бейт-Яаков») в окрузі Азор, на південний схід від Тель-Авіва^[3].

Кар'єра

1950 року Хана Земер почала працювати нічною редакторкою німецькомовної ізраїльської газети «Єдіот-га-Йом». 1951 року найнята кореспонденткою щоденної газети «Омер» для нових іммігрантів, яка виходила як додаток до газети «Давар». Пізніше Земер стала дописувати до самої газети «Давар», стала там кореспонденткою з політичних питань^[3].

1961 року Земер стала членкинею редакційної ради газети «Давар». Згодом також стала радіо- і телеведучою. 1966 року вона посіла посаду заступниці головного редактора Єгуди Ґотгальфа (івр. יהודה גוטהלף), а в 1970 році сама стала головною редакторкою видання, що на той час було найвищою посадою, яку займала жінка в ізраїльських ЗМІ. Земер лишалася на цій посаді протягом 20 років^[3]. Пішла у відставку в 1990 році^[8].

Хана Земер також писала статті для «Encyclopaedia Judaica», входила до складу ради Міжнародного інституту журналістики^[3].

Нагороди та визнання

Серед нагород Хани Земер:

• премія імені Теодора Герцля (1970);
• премія імені Нахума Соколова 1972 року (присуджена Тель-Авівським університетом);
• титул «Ізраїльська жінка року» (1975);
• премія імені Макса Нордау (1978);
• премія імені Теда Лурі (1978);
• премія організації «Бней Бріт» імені Вольфа Мацдорфа у галузі журналістики (1993);
• премія жіночої організації «Гадасса» для видатних жінок^[3][7][9].

2008 року в Тель-Авіві з'явилася вулиця на її честь.

Опубліковані роботи

• «Пів чаю, пів кави» (івр. חצי תה, חצי קפה) (1969)
• «Бог вже не живе там більше» (івр. אלוהים כבר לא גר שם יותר) (1995)

Виноски

1. надгробок

   d:Track:Q203443
2. Вікіпедія івритом — 2003.

   d:Track:Q199913
3. Danny Rubinstein. Hanna Zemer; 1925–2003. Jewish Women's Archive. Процитовано 2 серпня 2011.
4. Yoram Peri (2004). Telepopulism: media and politics in Israel. ISBN 9780804750028. Процитовано 2 серпня 2011.
5. Gershom Gorenberg (2007). The Accidental Empire: Israel and the Birth of the Settlements, 1967–1977. Macmillan. с. 142. ISBN 9780805075649. Процитовано 2 серпня 2011. zemer.
6. Hanna Zemer, journalist, dies. Jweekly. 14 березня 2003. Процитовано 2 серпня 2011.
7. Hanna Zemer, renowned journalist, dies at 78. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011. [Архівовано 2012-11-07 у Wayback Machine.]
8. Emmanuel Mann (26 вересня 1990). Women Editors. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011. [Архівовано 2012-11-07 у Wayback Machine.]
9. Noted. The Jerusalem Report. 18 листопада 1993. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011. [Архівовано 2012-11-07 у Wayback Machine.]