Фінта (риба)

Фінта, також пузанок середземноморський, фінта середземноморська (Alosa fallax) — риба родини оселедцеві.^[1]

Ця стаття про рибу. Про комуну в Румунії див. Фінта.

? Фінта
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Ряд: Оселедцеподібні (Clupeiformes) Родина: Оселедцеві (Clupeidae) Підродина: Alosinae Рід: Пузанок (Alosa) Вид: Фінта
Біноміальна назва
Alosa fallax Lacépède, 1800
Посилання
Вікісховище: Alosa fallax Віківиди: Alosa fallax EOL: 224004 ITIS: 161716 МСОП: 904 NCBI: 278165

Ареал

Зустрічається в усіх країнах Середземноморського басейну.^[1] Також зустрічається у північно-східній Атлантиці від Британських островів і південної Норвегії до Марокко, Балтійське море включно^[2].

Біологія та життєвий цикл

За своїм життєвим циклом близький до Alosa alosa, з якою зазвичай разом зустрічається^[3] За деякими даними ці два види здатні утворювати гібриди.^[4] Як інші представники роду фінта є анадромним видом.^[4] Однак, є дані про те, що вони не виходять до моря, що каже про їх високу здатність адаптуватись до середовища.^[4]

Основним ареалом для фінти є море, де вона вигодовується, в той час як до річок заходить на нерест, який триває між квітнем та червнем.^[4] Статева зрілість наступає на 3-7 році життя.^[4] Цьоголітки зазвичай відзначаються у лиманах, солонуватих водах, у червні та липні.^[3] Мінералізація солонуватих вод може викликати проблеми для молоді при переході до моря.^[3]

Охорона

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»^[5]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому пузанок середземноморський занесений до Бернської конвенції (Додаток ІІІ. Види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).^[6]