Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Фізичний факультет є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та покликаний провадити фундаментальну підготовку спеціалістів у галузі фізики.

Фізичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка
головний корпус факультету
головний корпус факультету
Основні дані
Приналежність	Міністерство освіти і науки України
Контакт
Ключові особи	декан - Макарець М. В.
Країна	Україна,  СРСР і  Російська імперія
Адреса	просп. Глушкова 4 50°22′51″ пн. ш. 30°28′23″ сх. д.
Тип	факультет
Вебсторінка	Фізичний факультет КНУ
					Мапа

Історія

Розвиток фізики у Київському університеті має давню історію. З перших років існування університету фізика викладалась на двох факультетах: фізико-математичному та медичному.

Першими завідувачами кафедри фізики були:

• Абламович Ігнатій Карлович з 1834 по 1839 р.,
• професор Чехович Венедикт Павлович з 1839 по 1846 р.,
• професор Кнорр Ернест Августович з 1846 по 1858 р.,
• професор Тализін Матвій Іванович з 1859 по 1865 р.,
• професор Авенаріус Михайло Петрович з 1865 р. по 1890 рік.
• професор Шіллер Микола Миколайович — 1890—1903 роки.

Саме з цих часів почалися систематичні наукові дослідження на факультеті. Так, професор Авенаріус М. П. досліджував магнітне поле Землі, термоелектричні явища, критичні явища у рідинах. Він вперше вказав на те, що у критичній точці прихована теплота випаровування дорівнює нулю.

У 1868 р. закінчив курс навчання на факультеті, а з 1876 по 1880 рр. тут же працював приват-доцентом перший український і російський метеоролог-геофізик, майбутній член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук — А. В. Клосовський.

На початку XX сторіччя у Київському університеті працювали видатні професори Й. Й. Косоногов, який у 1922 році був обраний академіком АН України, Кордиш Л. Й., який очолював кафедру теоретичної фізики і у 1929 році був обраний членом-кореспондентом АН України.

До війни на факультеті працювали видатні фізики: професори Штрум Л. Я., Герцрікен С. Д., Гольдман О. Г., Лашкарьов В. Є., Ляшенко В. І., Шишловський О. А., Жмудський О. З.

У 1940 році фізико-математичний факультет Київського університету поділився на фізичний та механіко-математичний.

У 1952 р. від фізичного відокремився радіофізичний факультет.

Сьогодні на фізичному факультеті працює близько 100 науково-педагогічних працівників, близько 200 співробітників науково-дослідної частини, навчається близько 700 студентів. Факультет складається з 10 кафедр. Крім кафедр до структури факультету входять:

• астрономічна обсерваторія,
• інформаційно-обчислювальний сектор,
• науково-дослідна частина,
• факультетська майстерня,
• комп'ютерні класи,
• лабораторія технічних засобів навчання,
• бібліотека з читальним залом.

Навчання

• На фізичному факультеті підготовка студентів здійснюється за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр та магістр

• Розподіл студентів за кафедрами (спеціалізація студентів) починається з третього курсу.
• На 4-му курсі студенти фізичного факультету захищають випускну бакалаврську роботу та отримують кваліфікацію «бакалавр» з обраної спеціальності
• На 6-му курсі студенти фізичного факультету захищають випускну дипломну роботу, складають державний іспит та отримують кваліфікацію «магістр».
• Тематика кваліфікаційних робіт тісно пов'язана з основними напрямками наукової роботи факультету, а науковими керівниками призначаються провідні фахівці Київського університету та інших наукових інститутів НАН України.
• Факультет бере активну участь у впровадженні кредитно-модульної системи. Починаючи з 2006/2007 навчального року перший курс навчається за такою системою. На факультеті йде розробка змістовних модулів та навчальних програм за новими стандартами. Отримувана інформацію систематизується та всебічно аналізується з метою виявлення оптимальних методів роботи в рамках кредитно-модульної системи.

Кафедри

• Кафедра астрономії та фізики космосу
• Кафедра експериментальної фізики
• Кафедра загальної фізики
• Кафедра квантової теорії поля
• Кафедра молекулярної фізики
• Кафедра оптики
• Кафедра теоретичної фізики
• Кафедра фізики функціональних матеріалів
• Кафедра фізики металів
• Кафедра ядерної фізики

Декани[1]

• 1940—1941 Гуртовий Михайло Єфремович;
• 1946—1948 Жмудський Олександр Захарович;
• 1948—1950 Яковкін Авенір Олександрович;
• 1950—1951 Шишловський Олександр Андрійович;
• 1951—1956 Жмудський Олександр Захарович;
• 1956—1958 Шишловський Олександр Андрійович;
• 1958—1962 Голик Олександр Захарович;
• 1962—1970 Білий Михайло Улянович;
• 1970—1972 Горбань Іван Степанович;
• 1972—1977 Стрижак Василь Іванович;
• 1977—1985 Кучеров Іван Якович;
• 1985—1990 Петренко Петро Васильович;
• 1990—2007 Булавін Леонід Анатолійович;
• з 2007 Макарець Микола Володимирович.

Відомі випускники

• Ар'єв Володимир Ігорович — український політик та журналіст. Автор проекту «Закрита зона». Народний депутат України.
• Булкін Кирило Вікторович — журналіст, актор, публіцист, бард, культурний діяч;
• Єрофєєв Костянтин Володимирович — український музикант, поет, журналіст;
• Сухий Анатолій — автор-виконавець українських пісень; засновник і постійний учасник гурту «Рутенія»;
• Харченко Руслан — звукорежисер; автор-виконавець українських та англомовних пісень; засновник і постійний учасник гурту «Mantoo»;
• Журавель Денис — PhD (кандидат фіз.-мат. наук), автор-виконавець українських та англомовних пісень; засновник і постійний учасник гурту «Репіння»;
• Чемерис Володимир Володимирович — український громадський і політичний діяч, член правління Української Гельсинської Спілки, співкоординатор акції «Україна без Кучми».
• Кондратюк Ігор Васильович — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен.
• Леонтьєва Світлана Іванівна — українська телеведуча новин. Відома як багаторічна ведуча новин на каналі «Інтер». Зараз веде новини на Першому національному. Заслужений журналіст України.
• Рябошапка Світлана Карлівна  — журналіст, есеїст.
• Нікітін Олексій Сергійович — письменник.
• Бондар Віра Михайлівна — кандидат фіз.-мат. наук, викладач вищої школи; лауреат національних та міжнародних музичних конкурсів (скрипка).
• Боднар Ольга Борисівна — політичний діяч, народний депутат України 5-го скликання.

Наукові видання факультету

• Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Фізика
• Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Фізико-математичні науки

Див. також

• 29125 Київфізфак — астероїд, названий на честь факультету.

Посилання

• Вебсторінка фізичного факультету
• Колекція відеоматеріалів
• Студентський парламент фізичного факультету
• НТСА фізичного факультету
• Форум Фізичного факультету
• Неофіційний сайт КНУ імені Тараса Шевченка

1. Декани фізичного факультету.