Франциск Ксав'єр

Франци́ск Ксав'є́р (лат. Franciscus Xaverius, (7 квітня 1506 , Хав'єр, Наваррське королівство  — 3 грудня 1552 , Шанчуань, імперія Мін )) — наваррський католицький священник-єзуїт, місіонер, мандрівник, письменник, святий. Співзасновник Товариства Ісуса. Представник наваррського роду Хассо. Народився у Хав'єрі (Шав'єрі), Наварра. Син мажордома Наварського королівства. Внаслідок кастильського вторгнення покинув батьківщину, жив у Франції. Навчався у Паризькому університеті. Був побратимом Ігнатія Лойоли. Разом із однодумцями прийняв обітниці бідності й цноти на паризькому Монмартрі, що дало початок Ордену єзуїтів (1534). Під патронатом португальського престолу вирушив до Азії, де проповідував у португальських колоніях та сусідніх землях — Індії, Борнео, Молуці. Став першим християнським місіонером, що прибув до Японії. Намагався розпочати євангелізацію Китаю, але передчасно помер на острові Шанчуань у китайській провінції Гуаньдун. Похований у Гоа, Індія. Беатифікований папою Павлом V 25 жовтня 1619 року. Канонізований папою Григорієм XV 12 березня 1622 року. Проголошений святим покровителем Наварри (1624) та місіонерів (1927). День вшанування — 3 грудня (день Наварри). Патрон Іспанії, Португалії, Індії, Японії, єзуїтів. Прізвиська — апостол Індій, апостол Японії.

У Вікіпедії є статті про: Франциск та святий Франциск.

Франциск Ксав'єр
ісп. Francisco Jaso Azpilicueta
Прізвисько	Apóstol de las Indias, Gõycho Saib і गोंयचो साइब
Народився	7 квітня 1506[1][2]  Хав'єр, Наваррське королівство
Помер	3 грудня 1552 (46 років)  Шанчуань, імперія Мін[3][4]
Поховання	Basilica of Bom Jesusd
Країна	Наваррське королівство  Кастильська Корона
Діяльність	місіонер, письменник, мандрівник-дослідник, ксьондз
Alma mater	Паризький університет[d] і коледж Сент-Барбd (1530)
Відомі учні	Bernardo the Japanesed
Знання мов	іспанська[5], латина[6] і португальська[7]
Заклад	католицька церква
Членство	Західне християнство
Посада	апостол
Конфесія	католицька церква
Батько	Juan de Jasod
Мати	María de Azpilcuetad
Брати, сестри	Miguel de Jaso Azpilicuetad і Joanes Jatsu Azpilikuetakoad
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Імена

• Франсі́ско де Ха́ссо (ісп. Francisco de Jasso, МФА: [fɾãn.ˈsis.ko ðe ˈxas.so]^[8]) — за прізвищем батька.
• Франсі́ско де Ха́ссо-Аспілікве́та (ісп. Francisco de Jasso y Azpilicueta, МФА: [fɾãn.ˈsis.ko ðe ˈxas.so і as.pi.li.ˈkwɛ.ta]^[8]) — за прізвищами батька і матері.
• Франсі́ско Хав'є́р (ісп. Francisco Javier, МФА: [fɾãn.ˈsis.ko xa.ˈβjɛɾ]^[8]), або Франсі́ско Хав'є́рський (ісп. Francisco de Javier) — за назвою родового замку.
• Франсі́шку Шавіє́р (порт. Francisco Xavier, МФА: [fɾɐ̃.ˈsiʃ.ku ʃɐ.vi.ˈeɾ]^[9]) — у португальських джерелах.
• Франціско Шаб'єр (баск. Frantzisko Xabierkoa)
• Франциск Ксаверій (лат. Franciscus Xaverius)

Біографія

Франциск Ксав'єр, згідно з родинним реєстром, народився 7 квітня 1506 року поблизу Санґуеса та Памплони в аристократичній сім'ї королівства Наварра (Іспанія). Був наймолодшим сином Хуана де Хассо, приватного радника Короля Івана ІІІ Наваррського (Жан д'Альберт), та Марії де Азпількуета: отже Ксав'єр — єдиний спадкоємець двох шляхетних наваррських родин.

У 1512 році багато фортець було зруйновано, включно з родинним замком — і землю конфісковано. Батько Франциска помер в 1515 році.

Франциск Ксав'єр за походженням був іспанцем, із Наварри, баскська мова була для нього рідною; додатково вільно володів, звичайно, іспанською, а також латиною, французькою й португальською; частково теж азійськими мовами — японською і гінді.

У 19-річному віці Франциск Ксав'єр поїхав учитися в Паризький університет, де отримав звання магістра лісанс ез'арт у 1530 році. Там ж він продовжив богословські студії та познайомився з Ігнатієм Лойолою.

Ксав'єр, Лойола, та п'ять інших заснували Товариство Ісуса 15 квітня 1534 року, склавши обітниці убожества і доброчесності на місці у нинішньому районі Монмартр в Парижі. Франциск Ксав'єр і його друзі поїхали в Італію отримуюти дозвіл від Папи на заснування ордену званого Товариство Ісуса — чи Єзуїтів, як їх пізніш називали.

Мапа місіонерських подорожей св. Франциска Ксав'єра

Робота Ксав'єра дала початок тривалій зміні у східній Індонезії, де протягом 1546–1547 років він працював у регіоні Малакки серед народів островів Амбон, Тернате, і Моротаї (чи Моро) — і заклав основи для постійної місії. Він продовжував місіонерську діяльність в Японії; покинувши Малакку, інші продовжили його роботу: в 1560-х роках у регіоні було 10 тис. християн, головним чином на острові Амбон, а в 1590-х роках — уже було 50–60 тис. християн.^[10]

Каскет з мощами Святого Франциска Ксав'єра в м. Ґоа, і Індії, де він жив і служив

21 листопада 1552 року на острові Шанчуаньдао (Китай) Ксав'єр зомлів після служіння святої літургії. Помер Ксав'єр 3 грудня 1552 року, на 46-му році життя, таки не досягнувши материкового Китаю.

Спочатку його було поховано на пляжі острова Шанчуаньдао, а в лютому 1553 року нетлінне тіло забрано з острова і тимчасово поховано в церкві Святого Павла в Малацці 22 березня, 1553 року: відкрита могила у церкві нині позначає первісне місце поховання Ксав'єра. Перейра повернувшись з Ґоа, вийняв тіло 15 квітня 1553 року — і переніс до свого дому.

11 грудня 1553 року тіло Ксав'єра відправили кораблем до Ґоа (Індія): нині тіло — у Базиліці Бома Ісуса в Ґоа, з 2 грудня 1637 року в скляному контейнері прикрашеному сріблом.

Права рука, якою Ксав'єр благословляв і хрестив новонавернених, була відокремлена генералом Клаудіо Аквавіва у 1614 році: відтоді зберігається вона у срібному релікварію в головній єзуїтській церкві у Римі — Іль Джезу (Італія) для публічного шанування.^[11]

Багато вірять, що Франциск Ксав'єр був святим, який приніс християнську віру до Азії.

Франциск Ксав'єр звичайно відомий як «Святий Франциск Ксав'єр», «Святий Патрон Сходу». До нього моляться і шанують його, як прямого представника Ісуса Христа (мощі святого, які після смерті в Китаї були віднайденими нетлінними, зберігаються в церкві міста Ґоа в Індії і шануються понині). Численні лікарні, школи, та інші заклади в Індії названі на його честь.

У культурі

• Зображений на Пам'ятнику великим географічним відкриттям у Лісабоні.

Патрон

•  Португалія: Сетубал