Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Франтішек Нушл | |
|---|---|
| František Nušl | |
 | |
| Народився | 3 грудня 1867 Їндржихув-Градец, Чехія[1][2][…] |
| Помер | 17 вересня 1951 (83 роки) Прага, Чехословаччина[1][3][…] |
| Поховання | Бржевновський цвинтар[4] |
| Місце проживання | Прага |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина→ Чехія |
| Національність | чех |
| Діяльність | астроном, педагог, математик, викладач університету |
| Alma mater | Карлів університет |
| Галузь | астрономія |
| Посада | голова |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Вінценц Строугал, Август Зайдлер |
| Батько | Іґнац Нушл |
| Мати | Франтішка Нушлова (до шлюбу Новотна) |
| У шлюбі з | Алоїзія Нушлова (до шлюбу Долежалова) |
| Діти | František Nušld Jan Nušld Jiřina Sokolovád |
 Франтішек Нушл у Вікісховищі | |
Фра́нтішек Нушл (чеськ. František Nušl; 3 грудня 1867, Їндржихув-Градець, Австро-Угорщина, нині Чехія — 17 вересня 1951, Прага) — чеський астроном і математик, один із основоположників сучасної чеської астрономії[5], співзасновник Ондржейовської обсерваторії, співзасновник і багатолітній голова Чеського астрономічного товариства. До його учнів належало два покоління чеських астрономів.
Франтішек Нушл народився в сім'ї Іґнаца Нушла й Франтішки Нушлової (до шлюбу — Новотна). З 1879 по 1888 рік учився в гімназії міста Їндржихув-Градець. Закінчивши її, вступив на філософський факультет чеської частини Карлового університету в Празі. Зосередився на математиці, фізиці й астрономії, слухав лекції професорів Вінценца Строугала й Августа Зайдлера, у якого в 1889—1890 роках працював асистентом[6]. В університеті Нушл зустрічався з майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком, лінгвістом Яном Ґебауером та істориком Ярославом Ґоллом, з якими потім працював над укладанням Енциклопедії Отто. Закінчивши курс навчання в 1891 році, два роки був асистентом на кафедрі фізики у Строугала й водночас готувався до іспитів на право викладати в школах математику і фізику[6]. Склавши їх влітку 1893-го, того ж року став учителем математики в реальній гімназії Градець-Кралового. З 1901-го вчителював у Карліні — дільниці Праги. Працював у гімназіях до 1908 року, а тоді став ад'юнкт-професором математики Чеського технічного університету. Перед тим, у 1905-му[5], склав маґістерський іспит у Карловому університеті — в галузі практичної астрономії та геометричної оптики. Звання професора здобув у 1911 році.
Познайомившись із власником фабрики точних інструментів Йозефом Яном Фрічем, разом із ним у 1898 році почав будувати Ондржейовську обсерваторію і став її першим директором. 1906 року почалися астрономічні спостереження в цій обсерваторії. 1917 року Нушл був у числі засновників Чеського астрономічного товариства, а у 1922—1948 роках очолював його. 1918 року Нушл обіймає посаду директора Національної обсерваторії в Празі. Він брав участь в організації будівництва Штефанікової обсерваторії, що в Празі (Петршин). У 1928-му Нушл став професором астрономії на природознавчому факультеті Карлового університету й перебував на цій посаді до 1937-го, коли пішов на пенсію. З кінця 1920-х він регулярно читав наукові лекції по радіо. З 1928 по 1935 рік був віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу
Обдарований музично, Нушл добре грав на скрипці, співав у празькому хорі «Hlahol» аж до 1947 року[7]. Був одружений з Алоїзією Нушловою (до шлюбу Долежалова), мав з нею трьох дітей — двох синів і дочку. Його внук Ян Сокол — один із провідних філософів у Чехії, політик. Франтішек Нушл помер 17 вересня 1952 року у Празі. Похований на Бржевновському цвинтарі (сектор C-17, могила № 30).
Наукові праці Франтішека Нушла головним чином присвячені геометричній оптиці та практичній астрономії. Вони публікувалися у фахових вітчизняних та зарубіжних журналах. Передусім він був практик, теорію мав тільки за допоміжний засіб[7].
Нушл винайшов низку цікавих механізмів та пристроїв. У 1903 році він сконструював циркумзенітал — прилад для визначення географічних координат, у якому використано властивості ртутного дзеркала. Винахід поступово вдосконалювався (в 1906, 1922 і 1932 роках), у випробуваннях брала участь армія Чехословаччини[7]. За циркумзенітал Франтішек Нушл разом із Йозефом Яном Фрічем одержав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року. Перед відкриттям радару і систем супутникового стеження цей портативний прилад (він важив близько 15 кілограмів) найточніше визначав широту і довготу безпосередньо. Спосіб тріангуляції точніший, але він не безпосередній, а процес вимірювання забирає багато часу. Поріг точності в циркумзенітала становив 30 метрів (для порівняння: у нинішніх GPS цей параметр становить 3-10 метрів[8].
Ще один значний винахід Нушла — «автоматичнй мікрометр». Цей пристрій дозволяв без електроніки надійно фіксувати положення будь-якого небесного тіла, що перебуває під спостереженням. Завдяки нововведенню спостерігач міг не стежити за об'єктом, не було потреби ловити мить, щоб натискнути на кнопку. Крім того, цей винахід підвищував точність спостережень.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
